Хорватська література — це багатовікова спадщина одного з найцікавіших культурних просторів Європи. Вона поєднує середньовічні глаголичні пам’ятки, ренесансну поезію Дубровника, романтизм ілліризму та потужну сучасну прозу й поезію. У цій статті розглянемо ключові етапи розвитку хорватського письменства та його найяскравіших представників.
Середньовіччя: початки хорватської писемності
Хорватська літературна традиція бере початок у IX столітті, коли на хорватських землях з’явилася писемність слов’янською мовою з використанням глаголиці. Це явище було унікальним для Європи: хорватська середньовічна література творилася трьома мовами (латиною, старослов’янською та народною) і трьома писемностями (глаголицею, латиницею та кирилицею).
Найвідомішим пам’ятником цієї доби стала Башчанська плита (близько 1100 року) — кам’яна стела з глаголичним написом, яка засвідчила ранню хорватську державність і мову. До інших важливих пам’яток належать Винодольський законник (1288), Ватиканський хорватський молитовник (1380–1400) та численні глаголичні міссали й лекціонарії.
Ренесанс і бароко: золотий вік Дубровника
У XV–XVI століттях хорватська література переживає розквіт, особливо в Дубровнику (тодішній Рагузькій республіці), який перебував під сильним впливом італійського Відродження.
Ключові постаті хорватського Ренесансу:
- Марко Марулич (1450–1524) — «батько хорватської літератури», автор епічної поеми «Юдита» (1501), написаної хорватською мовою як заклик до боротьби проти Османської імперії. Його «Молитву супроти турків» українською переклав Дмитро Павличко.
- Марин Држич (1510–1567) — видатний драматург, автор комедій «Дундо Мароє» та пасторалей, які ставилися по всій Західній Європі.
- Ганібал Луцич — автор «Робині» («Рабиня»), першої південнослов’янської світської п’єси.
- Іван Гундулич (1588–1638) — поет бароко, автор епічної поеми «Осман», присвяченої боротьбі християн проти турків.
У цей період хорватська література інтегрувалася в загальноєвропейський культурний простір, зберігаючи при цьому національну своєрідність.
Ілліризм і національне відродження (XIX століття)
У 1830-х роках у Хорватії виникає культурно-громадський рух ілліризм, очолений Людевитом Гаєм (1809–1872). Його метою було об’єднання хорватів навколо спільної літературної мови на основі штокавського наріччя, яке згодом стало загальною мовою хорватів і сербів.
Провідними фігурами цього покоління були:
- Іван Мажуранич (1814–1890) — поет, автор епічної поеми «Смерть Смаїл-аги Ченгича» (1846), яка вважається вершиною хорватського романтизму.
- Петар Прерадович (1818–1872) — поет, чиї вірші українською перекладав Дмитро Павличко.
- Август Шеноа (1838–1881) — творець хорватського історичного роману, автор творів про життя селянства та міщан.
- Ксавер Шандор Д‘яльський (1854–1935) та В’єнцеслав Новак (1859–1905) — прозаїки, які зображували побут і життя хорватського села.
XX століття: модернізм і вершини хорватської прози
Найвидатнішим хорватським письменником XX століття став Мирослав Крлежа (1893–1981) — поет, драматург і прозаїк, автор циклу п’єс «Пани Глембаєви», де показано занепад хорватської буржуазії.
До впливових поетів першої половини століття належали:
- Антун Густав Матош (1873–1914)
- Тін Уєвич (1891–1955)
- Добриша Цесарич (1902–1980)
- Іван Горан Ковачич (1913–1943)
- Весна Парун (1922–2010).
Найвідомішим у світі хорватським/сербським письменником після Другої світової війни став Іво Андрич (1892–1975), який у 1961 році отримав Нобелівську премію з літератури за епопею про Боснію.
Серед повоєнних романістів виділяються Петар Шегедін, Ранко Маринкович та Слободан Новак.
Сучасна хорватська література (кінець XX — початок XXI століття)
У другій половині XX та на початку XXI століття хорватська література представлена яскравими іменами прозаїків і поетів.
Прозаїки:
- Дубравка Угрешич (1957–2023) — есеїстка і романістка, авторка інтелектуальної прози.
- Славенка Дракулич (1949–2026) — журналістка і письменниця, авторка романів про наслідки воєн у колишній Югославії. Її книги «Війна всюди однакова» та «Вони б і мухи не скривдили» перекладені українською.
- Міленко Єргович (нар. 1966) — один із найвизначніших сучасних хорватських прозаїків, автор збірок оповідань і романів.
- Міро Ґавран (нар. 1969) — драматург і прозаїк, автор романів «Як ми ламали ноги», «Клара», «Марґіта, або Подорож у минуле життя», «Хорватія 1991».
- Анте Томич, Зоран Ферич, Юліяна Матанович — прозаїки молодшого покоління.
Поети:
- Іван Сламніг (1930–2001)
- Весна Парун (1922–2010)
- Дубравка Ораїч-Толич (перекладена українською Дмитром Павличком)
- Анджелко Вулетич (його збірка «Великий, наче мурашка» вийшла українською у 1997 році в перекладі Леоніда Талалая).
У 2018 році в Україні вийшла антологія «Хорватські поетичні хулігани» — двомовне видання сучасної хорватської іронічної поезії в перекладі Юрка Позаяка та Ірини Бови-Гаркуші.
Хорватська література українською: переклади на ТекстOver
Сайт TekstOver збирає бібліографічну базу творів світової літератури українською, зокрема й хорватської. У каталозі хорватської літератури представлені десятки творів — від поезії до прози.
Поезія
Серед сучасних хорватських поетів, чиї твори опубліковані на TekstOver:
- Мирослав Кирин (нар. 1965) — поет, прозаїк, перекладач. На сайті доступна добірка його віршів «Снилося» — нова добірка поезій визначного хорватського поета, лауреата літературних нагород, члена програмного комітету фестивалю «Ґоранова весна».
- Томислав Домович — вірш «Лист загиблого солдата», присвячений трагічним подіям війни на Балканах.
- Йосип Пупачич — вірш «Будь моєю ніччю».
- Ірена Врклян — вірш «Бажаю».
- Миро Ґавран — вірш «Хорватія 1991».
Проза
- Синиша Ґлавашевич (1960–1991) — хорватський журналіст і письменник, убитий сербськими бойовиками під час Битви за Вуковар. На TekstOver опубліковано його «Оповідання з Вуковара» — пронизливий текст про війну та людську гідність.
- Іво Брешан — хорватський письменник, автор роману «Астарот».
Антології
Окремо варто згадати «Малу антологію хорватської поезії» — антологію українських перекладів хорватської поезії, яка охоплює різні періоди історії Хорватії: від середньовіччя до кінця XX століття.
Хорватська література пройшла шлях від середньовічних глаголичних пам’яток до потужної сучасної прози та поезії, яка активно перекладається українською. Вивчення хорватського письменства допомагає краще зрозуміти не лише культуру Хорватії, а й загальноєвропейські літературні процеси.
Детальніше про хорватські твори українською читайте в каталозі перекладів ТекстOver.
