Норвезька література українською мовою має значно довшу історію, ніж може здатися. Вона починалася не з нинішнього інтересу до скандинавської прози й не обмежується Кнутом Гамсуном, Генріком Ібсеном чи сучасними авторами кримінальних романів. За понад століття українською з’являлися норвезька драматургія, проза, поезія, дитяча література та нонфікшн. А літературні перекладачі фактично створювали міст між двома культурами там, де географічна відстань могла б зробити цей зв’язок майже непомітним.
Сьогодні запит «норвезька література українською» охоплює вже цілу бібліотеку: від класики кінця XIX — початку XX століття до сучасних романів, поезії та книжок для дітей. Але ця бібліотека формувалася нерівномірно — окремими перекладацькими хвилями, навколо кількох сильних імен та завдяки роботі відносно невеликого кола перекладачів.
Як норвезька література прийшла в український переклад
Перші українські зацікавлення норвезькою літературою належать ще до кінця XIX століття — часу, коли в Європі посилювався інтерес до літератур Скандинавії.
Одним із важливих посередників став Іван Франко. Він перекладав твори Б’єрнстьєрне Б’єрнсона, зокрема казку «Ліс» та драму «Понад наші сили». Норвезька драматургія була важливою і для українського театру: твори Генріка Ібсена входили до репертуару українських театрів уже на початку XX століття.
Ця історія особливо цікава тому, що український інтерес до Норвегії не був одностороннім. Б’єрнсон підтримував контакти з українськими діячами, листувався з Іваном Франком, цікавився українською літературою та виступав на підтримку українського національного руху.
Так поступово виникла традиція, яка пережила політичні зміни, радянський період і зрештою перейшла в незалежну Україну.
Ібсен, Б’єрнсон, Гарборґ, Гамсун: класика норвезькою не залишилася
Для українського читача норвезька література довгий час була передусім літературою кількох великих імен.
Генрік Ібсен став одним із найпомітніших представників норвезької драматургії. Його «Ляльковий дім», «Привиди», «Ворог народу» та інші твори не просто перекладалися українською — вони входили в український театральний процес.
Б’єрнстьєрне Б’єрнсон, лауреат Нобелівської премії з літератури, був важливим і як письменник, і як людина, яка цікавилася Україною.
До українського читача прийшли також твори Арне Гарборґа, Ганса Ернста Кінка та інших представників норвезької літературної традиції.
А особливе місце посів Кнут Гамсун.
Його романи — «Голод», «Пан», «Містерії», «Вікторія», «Мандрівники» та інші — перекладалися українською ще у 1920–1930-х роках. Пізніше Гамсун неодноразово повертався до українського книжкового простору в нових перекладах.
Тому запит «Кнут Гамсун українською» — це не просто пошук окремої книжки. За ним стоїть ціла історія українського сприйняття норвезького модернізму.
Від класики до сучасної норвезької літератури
Після здобуття Україною незалежності карта перекладів стала значно ширшою.
На українському книжковому ринку з’явилися твори Юстейна Ґордера, Тар’єя Весоса, Кетіля Б’єрнстада, Туре Ренберґа, Аудгільд Сульберґ, Ніни Ґрьонтведт та інших авторів. Значну частину цієї роботи виконала перекладачка Галина Кирпа, яка перекладала, зокрема, Гамсуна.
Змінився і сам читацький інтерес. Якщо класичну норвезьку літературу в Україні тривалий час представляли передусім великі романи та драматургія, то сучасний переклад охоплює детектив, психологічну прозу, дитячу та підліткову літературу, поезію, есеїстику й нонфікшен.
Дослідники українського перекладу відзначають, зокрема, помітну присутність кримінальних романів серед сучасних норвезьких перекладів українською. Водночас через невелику кількість фахових перекладачів частина норвезької літератури досі залишається недоступною українському читачеві.
Норвезька поезія українською
Саме поезія показує, наскільки ширшою є картина, якщо дивитися не лише на книжковий ринок.
В українських перекладах виходили твори Улава Хауге, Ерлінґа Кіттельсена, Рольфа Якобсена, Хеге Сірі, Стейна Мерена, Тура Ульвена, інших норвезьких поетів.
Для «ТекстOver» ця тема має особливе значення: академічне дослідження історії перекладу в Україні окремо фіксує публікацію в часописі перекладів поезій Рольфа Якобсена, Хеге Сірі, Ерлінґа Кіттельсена та Стейна Мерена.
Це важливий момент для розуміння самого феномену перекладу. Літературний журнал не просто «публікує ще один переклад». Він вводить автора в український культурний контекст, де читач може зустріти поета ще до того, як з’явиться окрема книжка.
Хто перекладає норвезьку літературу українською
Історія перекладів — це водночас історія перекладачів.
Серед тих, хто зробив вагомий внесок у представлення норвезької літератури українською, дослідники називають Наталю Іваничук, Галину Кирпу, Володимира Криницького, Лева Грицюка, Ірину Сабор, Софію Волковецьку, Вікторію Рудич, Ольгу Білу, Наталю Іліщук та інших.
Їхня робота показує ще одну важливу річ: переклад норвезької літератури в Україні ніколи не був справою одного покоління.
Одні перекладачі працювали передусім із класикою, інші відкривали українському читачеві сучасну прозу, треті — поезію або дитячу літературу. Завдяки цьому поняття «норвезька література українською» сьогодні означає не одну школу і не одного автора, а цілу систему різних літературних голосів.
Скільки норвезьких книжок уже перекладено українською?
Це питання здається простим, але відповідь залежить від того, що саме рахувати: окремі книжкові видання, перевидання, журнальні публікації, антології чи переклади окремих творів.
За каталогом NORLA/BIBSYS, який використовувався в академічному дослідженні перекладу в Україні, станом на серпень 2021 року було зафіксовано 132 видання перекладів з норвезької українською. Переважна частина припадала на період незалежності України та була видана за підтримки NORLA.
Цю цифру не слід сприймати як актуальний каталог на 2026 рік: після 2021 року з’явилися нові переклади, перевидання та нові автори.
Але навіть вона дає масштаб явища. Норвезька література в українському перекладі — це вже не кілька випадкових книжок, а сформований корпус текстів.
Чому перекладати норвезьку літературу непросто
Норвезька має два офіційні письмові стандарти — букмол і нюношк. За конкретним твором стоїть не лише питання «як перекласти слова», а й питання мовної норми, культурного контексту, регіональної специфіки та авторської манери.
До цього додається сама відстань між українською та норвезькою літературними традиціями.
У дослідженні українського перекладу норвезької літератури наголошується, що невелика кількість перекладачів обмежує кількість творів, які можуть системно з’являтися українською. Дослідники також звертають увагу на відсутність цілісної стратегії відбору творів і на те, що норвезька література для українського читача досі частково зберігає статус культурної «екзотики».
Саме тут перекладач стає не просто мовним посередником. Він фактично визначає, як Норвегія звучатиме українською.
Що читати з норвезької літератури українською?
Якщо починати з класики, природними точками входу будуть Генрік Ібсен і Кнут Гамсун.
Якщо цікавить сучасна проза, варто звернути увагу на Юстейна Ґордера, Туре Ренберґа, Кетіля Бєрнстада, Аудгільд Сульберґ та інших сучасних авторів, чиї твори вже представлені українськими перекладами.
Для поціновувачів поезії окремий напрям становлять Улав Хауге, Ерлінґ Кіттельсен, Рольф Якобсен, Хеге Сірі, Стейн Мерен. Частина їхніх творів уже з’являлася українською, зокрема на сторінках «ТекстOver».
А тим, хто цікавиться дитячою літературою, варто пам’ятати, що норвезький перекладний корпус охоплює і цей сегмент. У сучасній міжнародній практиці норвезькі книжки для дітей та підлітків регулярно отримують перекладацьку підтримку NORLA і виходять українською (Марія Парр, Леві Генріксен, Гельґе Торвунн, Ю Несбе).
Норвезька література як незавершена бібліотека
Мабуть, найцікавіше в історії перекладів норвезької літератури українською — не те, скільки книжок уже перекладено, а те, скільки ще чекають на свого перекладача.
У 2024 році NORLA підтримала 529 перекладацьких проєктів норвезьких книжок 47 мовами. Це показує масштаб міжнародного руху норвезької літератури, хоча ці цифри стосуються всіх мов, а не лише української.
NORLA окремо підтримує і пробні переклади, завдяки яким видавці та перекладачі можуть представляти фрагмент норвезької книжки іншомовному видавцеві. Система такої підтримки продовжує діяти й нині.
Отже, історія норвезької літератури українською — це не завершений список. Це тривалий і динамічний процес.
Від Франка й Ібсена — до Гамсуна. Від Гамсуна — до Ґордера, Ренберґа, сучасної дитячої літератури та нової поезії. Від окремих публікацій — до книжкових серій, антологій і системної роботи перекладачів.
І кожен новий переклад трохи змінює українську карту норвезької літератури.
Саме тому питання «які норвезькі книги перекладені українською?» має набагато цікавішу відповідь, ніж простий бібліографічний список. За кожною книжкою стоять автор, перекладач, видавець, журнал або видавничий проєкт — і певний момент зустрічі двох літератур.
ТекстOver є частиною цієї історії не лише як місце, де можна говорити про переклад, а й як видання, на сторінках якого український читач уже зустрічався з норвезькою поезією.
