У Хорватії представлено пропозицію створення Хорватського культурного інституту імені Марулича — національної установи, яка за зразком аналогічних інституцій в інших європейських державах систематично пропагуватиме хорватську мову, культуру та ідентичність за кордоном.
Концепцію представив Мілан Бошняк, письменник і голова Науково-культурного товариства в Косіні. Пан Бошняк зазначив, що це довгостроковий проєкт культурної дипломатії, спрямований на зміцнення міжнародної видимості Хорватії та зв’язок з хорватською діаспорою.
Навіщо потрібен Хорватський інститут?
Бошняк наголосив, що Хорватія вже здійснює чимало заходів для інтенсифікації міжнародної культурної співпраці, викладання хорватської мови та розширення зв’язків з хорватськими громадами за кордоном. Але відчувається брак центральної установи, яка координуватиме й розвиватиме цю діяльність з урахуванням тривалої перспективи.
Мілан Бошняк зазначив, що взірцем для Хорватського культурного інституту імені Марулича мають стати, зокрема, Гете-інститут, Французький інститут, Британська рада та Інститут Сервантеса. Наприклад, Гете-інститут працює у десятках країн світу, пополяризуючи німецьку мову, презентуючи німецьку культуру та об’єднуючи місцеві громади.
Говорячи про становище Хорватії у Європі, Бошняк наголосив на хибності сприйняття Хорватії як «маленької держави» та «маленької культури». Такий образ часто нав’язується у публічній сфері, хоча Хорватія має надзвичайно багату матеріальну та нематеріальну культурну спадщину. Так, Хорватія посідає місце серед європейських країн з найбільшою кількістю об’єктів під охороною ЮНЕСКО.
«Ми давній народ, який успадкував велику культуру й навіть зараз видає дуже якісну культурну продукцію, і нам просто треба донести це собі та іншим», — сказав Бошняк.
Інтегрувати все, що становить хорватську культуру
За словами Бошняка, інститут має представляти всю хорватську культуру, незалежно від політичних чи інших розбіжностей. Він має сприяти як промоції традицій, так і сучасному культурному виробництву та бути місцем міжкультурного обміну.
Бошняк також наголосив, що засновником інституту виступатиме держава, а фінансування має бути забезпечене з коштів державного бюджету з можливістю додаткового проєктного фінансування. Згідно з представленою концепцією центральна установа буде розташована в Загребі, а мережа інститутів поступово розвиватиметься у містах зі значними хорватськими громадами та міжнародними культурними центрами.
Важливо, що новий інститут не повинен заміняти наявні установи, що вже працюють у сфері просування культури. Навпаки, така організація може об’єднувати та зміцнювати їх через спільну мережу, забезпечувати систематичні дії.
Довідково:
Марко Марулич (хорв.: Marko Marulić; 18 серпня 1450 – 5 січня 1524) — хорватський національний поет і християнський гуманіст, відомий як «Вінець Хорватського середньовіччя» і «Батько Хорватського ренесансу». Підписував свої твори: «Марко Марулич зі Спліта» (Marko Marulić Splićanin), «Марко Печенич» (Marko Pečenić), Marcus Marulus (або de Marulis) Spalatensis. Вважається одним і з перших і найвизначніших діячів хорватської культури (читати більше).
В Україні вже кілька років працює інституція, подібну до якої пропонують створити в Хорватії: Український інститут — державна установа, що представляє українську культуру в світі та формує позитивний імідж України за кордоном. Інститут заснований Кабміном у 2017 році та належить до сфери управління МЗС України. Повноцінно розпочав свою діяльність влітку 2018 року. Місія Українського інституту — зміцнення міжнародної і внутрішньої суб’єктності України через можливості культурної дипломатії (читати більше).
Фото: Матиця хорватська; Вікіпедія.
