Українсько-литовське вшанування Дмитра Чередниченка

У межах V Міжнародної науково-практичної конференції «Україна-Литва: історичні, мовно-культурні та туристські паралелі» в Навчально-науковому інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за сприяння Посольства Литовської Республіки в Україні, з ініціативи Голови організаційного комітету, професора кафедри полоністики Ігоря Корольова та Національної спілки письменників України 25 червня відбувся круглий стіл до 90-ліття відомого українського культурного діяча, письменника, науковця та перекладача-литуаніста, незабутнього Дмитра Семеновича Чередниченка (1935–2021).

У роботі секції за модерування автора цих рядків узяли участь авторитетні науковці, митці та громадські діячі – дипломат, письменник-перекладач, секретар Національної спілки письменників України Олександр Божко, поет і перекладач, Голова Творчого об’єднання поетів Київської організації НСПУ Станіслав Шевченко, драматург і перекладач, Голова Творчого об’єднання драматургів Київської організації НСПУ, професор Василь Неволов, поетка та перекладачка, секретар НСПУ Інна Ковальчук, поетка та культурна менеджерка, засновниця книжкового застосунку LitCom Ольга Ольхова.

Учені-філологи, професори КНУ імені Тараса Шевченка, спілчани Юрій Ковалів, Сергій Лучканин та Оксана Сліпушко в своїх виступах розповіли про багатогранну громадську, культурну, літературну, педагогічну, дипломатичну, перекладацьку діяльність Дмитра Семеновича та підтримали ініціативу підготувати збірку спогадів про нього.

Голова Громади литовців України Даля Макарова поділилася теплими враженнями про спільні проекти у Товаристві Майроніса та зачитала поезію М.К. Чюрльоніса в оригіналі та перекладі Майстра Слова…

Авжеж, досвід учителювання, журналістська, наукова та видавнича діяльність, наукові експедиції, редагування часопису для українського шкільництва «Жива вода», керівництво літературним об’єднанням «Радосинь» та Творчим об’єднанням перекладачів при Національній спілці письменників України, майже двадцятирічна робота на чолі Комітету літературної премії ім. М. Рильського в галузі художнього перекладу – це лише невеличка частина великого творчого Шляху Дмитра Чередниченка.

Литовська Держава високо оцінила діяльність свого щирого популяризатора – Лицарським хрестом «За заслуги перед Литвою» (2003), Орденом Великого князя Ґедімінаса ІІІ ступеня (1996) та Премією Святого Ієроніма Спілки перекладачів Литви (2015), адже з любові до литовської культури до українського читача прийшла бібліотека цінних авторів, здійснено було безліч важливих культурних проєктів.

Знаковими явищами українського перекладацтва став вихід у світ видання класичної поеми К. Донелайтіса «Літа» (Київ: Дніпро, 1990), вшановане Премією ім. М. Рильського та упорядкована спільно з М. Карчяускасом «Антологія литовської поезії» (Київ: Дніпро, 1985). Щиру увагу читачів також привернули збірка «Чюрльонісів шлях» (Київ: Етнос, 1996), роман «Повстанці» В. Міколайтіса-Путінаса (Київ: Юніверс, 2005), роман В. Ю. Бубніса «Час долі» (Київ: Дніпро, 1986), п’єса «Геркус Мантас» Ю. Ґрушаса (Київ: Задруга, 2002), вибрані поезії Ю. Марцінкявічюса (Київ: Дніпро, 1981), А. Малдоніса «Бурштин і троянди» (Київ: Радянський письменник, 1984), М. Мартінайтіса «У світлі серця» (Київ: Молодь, 1985) та інші переклади.

У сфері літератури для дітей – видання «Мій янтарик» М. Вайнілайтіса (Київ: Веселка, 1980), «Чотири слова» Ю. Някрошюса (Київ: Веселка, 1990), скарбниця казкового фольклору «Чарівний перстень» (Київ: Юніверс, 2007), литовська читанка «Люляйко» (Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008), тетралогія «Пригоди капчика» (Вінниця: Теза, 2007), трилогія про Ніппу (Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2021), а також «Хлопчаки танцюють брейк» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2018) В. Рачицкаса, «Мишка Зіта» (Київ: Грані-Т, 2009) та «Любов коня Домінікаса» (Київ: Грані-Т, 2011) В. Ландсбергіса, «Пригоди та походеньки Барда» Й. Авіжюса (Львів: Видавництво Старого Лева, 2009), «Кіка-Міка і гном, що в усьому любить лад» (Київ: Знання, 2017) та «Кіка-Міка, у якої втекли вуха» Л. Жутауте (Київ: Знання, 2018), «Озеро загадок» М. Марцинкявічюса (Київ: Знання, 2020) тощо, зокрема великий розділ литовської літератури – у хрестоматії світової літератури для початкової школи «Світ від А до Я» (Том 2; Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007; С. 147–175). Досі чекають на видання «Спогади про Чюрльоніса» Я. Чюрльоніте, «Кукутісові балади» М. Мартінайтіса, а також понад 400-сторінкова авторська антологія литовської поезії.

Миттю промайнули дві години круглого столу, переконавши учасників іще раз: громадська діяльність та творча спадщина Дмитра Чередниченка вартує найпильнішої уваги усіх небайдужих, адже літа за літами стане джерелом справжньої життєвої та творчої наснаги… А на знак нових зустрічей пролунав щемливий, але просвітлений переклад Дмитра Семеновича із Альґімантаса Балтакіса зі збірки «На вершині сльози», виданої за підтримки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації (Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023):

МАТИ

Де мій початок?
За тисячу миль,
Тисячу років тому.
В утробі матері.
Під серцем.

Де моє продовження?
На маминих руках.
У маминих очах.
У маминих думках.
Отам моє продовження.

А коли матері не буде?
Біля маминої могили.
У маминих очах.
У маминих думках.
Під бождеревом.

А де моє закінчення?
За тисячу миль.
Після тисячі літ.
У маминій утробі.
У маминих очах.
У маминих думках.

Закінчення нема.
Є тільки продовження.

Дмитро Чистяк,
професор КНУ імені Тараса Шевченка,
секретар Національної спілки письменників України

Прочитайте поезії Дмитра Чередниченка:

Дмитро Чередниченко • На вершині сльози

Дмитро Чередниченко • Вибрані поезії

Нова поетична книжка Дмитра Чередниченка

Прочитайте переклади Дмитра Чередниченка:

Марцеліюс Мартінайтіс • Кукутісові балади

Юозас Някрошюс • Хто принесе вам гілку бузку?..

Антанас А. Йонінас • Слова цокають у годиннику

Йонас Ліняускас • За словом іде інше слово…

Альгімантас Балтакіс • Лише один день…