Виходячи з таксольота, я машинально озирнувся, хоча всю дорогу стежив, чи ніхто не летить за мною, і ніщо не викликало підозри.
Але, зрештою, за кілька хвилин я мав скоїти злочин, тож хотів упевнитися.
Зупинився перед дверима.
Не помітив жодного датчика присутності. Не було навіть такого пережитку, як кнопка дзвінка.
Я вже збирався постукати, коли двері, на диво, самі відчинилися.
На порозі стояв азіат із довгою сивою бородою.
— Добридень, пане Ямамото.
Старий лише кивнув головою і жестом запросив мене до помешкання.
Рік тому, коли я востаннє користувався його послугами, цілительство ще було законним, і Кадзумі Ямамото приймав у сучасному кабінеті. Тепер ми зустрілися в архаїчному просторі, заповненому старовинними речами, запахом затхлості й ароматичних паличок.
— У мене знову пухлина, — сказав я.
— Знаю. Не хвилюватися. Вилікується.
— Іще раз дякую за допомогу минулого разу. Лікарі назвали це дивом. Як вам вдалося буквально за мить прогнати рак? Досі намагаюся це збагнути, і не можу.
— Сідає, — старий показав на потерту круглу подушку на підлозі. — Спочатку лікувати. Потім пояснити. Зараз сидить тут.
Я слухняно сів.
Кадзумі став поруч і ненадовго приклав до мого чола свою тремтячу долоню з вузлуватими пальцями. Прохолодний дотик діяв заспокійливо.
— Уже, — промовив він за кілька секунд і сів навпроти. — Тепер пояснить.
Минула не одна хвилина, перш ніж він знову заговорив, я навіть подумав, що старий просто завис.
— Знати ефект спостерігача?
— Знаю, — відповів я, пригадуючи експеримент понад сторічної давності. Ішлося про те, що певні частинки нібито поводилися інакше, коли за ними спостерігав дослідник і коли ніхто не спостерігав.
— Отже, знає, що ми впливати на реальність. Але сильніше впливати тоді, коли робити це свідомо й тренували свій розум, щоб він здатний змінював реальність.
— Але як це можливо? Та ще й так миттєво?
— Світ — це сон… лише омана.
Судячи з усього, вираз мого обличчя був украй розгублений, бо він одразу почав пояснювати.
— Використати ваша сучасна слова: ваш світ симуляція є. А кожна симуляція — своєрідна гра. Кожна гра мати свій код. А для мене це — енергія. Тепер краще розуміє?
Я кивнув.
— Тоді слухає далі. Дізнається, як я його вилікував.
Ямамото знову надовго замовк.
— Є все навколо енергія. Енергія — це різновид коду цієї гри. І в коді кожної частини тіла закодована енергія здоров’я. Але і код хвороби може з’явитися. Різні коди впливають на те, чи зберегтися код здоров’я. Коли переважають погані, виникати код хвороби.
— Розумію.
— Я бачив у тебе код хвороби. Тому звернувся до минулого, щоб віднайти зразок коду здоров’я твого мозку. Переносив цей код у сьогодні і замінив ним поганий.
— Але як це можливо — взяти щось із минулого? Ми ж не вміємо подорожувати в часі.
— Бо часу не існує.
— Як це — не існує?
— А хіба в грі є час? Немає. Це лише ілюзія, створена для гравця. Сама гра — це лише послідовність знаків і символів. Один суцільний код. То де ж у ньому час?
Я хотів подякувати за цю лекцію, яка, з одного боку, приголомшила мене, а з другого — змусила замислитися над самою природою світу. Але не встиг.
Почулося гупання у двері.
Я машинально озирнувся і з подивом помітив, що все навколо починає стрімко збільшуватися.
— Поліція! Негайно відчиняйте, інакше виламаємо двері!
Дивно: двері самі відчинилися.
До кімнати вбігло двоє поліцейських в уніформі. Вони чомусь були надзвичайно велетенські.
Нічого не розуміючи, я глянув на старого. Але замість нього побачив на круглій подушці кота.
Я розтулив рота. І замість крику почув лише жалібне нявкання.
Хотів затулити рота, але побачив не руку — котячу лапу.
— Доповідаю: тут порожньо! — гаркнув поліцейський у комунікатор. — Повертаємося до патрулювання.
Через секунду їх уже не було.
Я кліпнув. І за коротку мить, поки мої очі були заплющені, усе стало як було. Переді мною знову сидів сивий японець, а я знову прибрав людської подоби.
— Вірить? Тепер вірить? — засміявся цілитель.
З польської переклав
Володимир Криницький
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Може, колись… :: Кшиштоф Домбровський
Про автора:
Кшиштоф Домбровський (Krzysztof Dąbrowski) — польський письменник і сценарист. Автор сценаріїв до кінофільмів, оповідань, повістей, романів. Твори Кшиштофа видавалися окремими книжками, а також виходили в антологіях у Польщі та за кордоном, зокрема в Австралії, Бангладеш, Боснії і Герцеговині, Бразилії, Великій Британії, Індії, Іспанії, Канаді, Німеччині, Португалії, США, Тунісі, Франції, Чилі та ін.
Фантастичне оповідання «Цілитель» відзначене почесною відзнакою на польському літературному конкурсі та включене до післяконкурсної антології «Rubieże rzeczywistości 4» (За межами реальності 4). Пізніше його було опубліковано в румунському науково-фантастичному журналі Helion та на італійському фентезійному порталі Nuove-vie.it.
Фото: krzysztoftdabrowsk.wixsite.com
Чільна ілюстрація: open.ai
