Видатний югославський письменник Данило Кіш народився 22 лютого 1935 року у воєводинській Суботиці.
Закінчив філософський факультет Белградського університету, працював перекладачем з угорської і французької, викладав сербохорватську мову та південнослов’янську літературу в Страсбурзі, Бордо, Ліллі. У 1979 році через тиск партійно-репресивних органів переїхав до Франції. Помер 15 жовтня 1989 року в Парижі, похований у Белграді.
Українською мовою твори Кіша перекладали Іван Лучук, Марина Гогуля, Андрій Бондар, а найбільше – Алла Татаренко.
Кіш відомий як визначний прозаїк та есеїст, але у його доробку чимало й поезій. Пропонуємо до вашої уваги кілька віршів з поетичної спадщини Данила Кіша.
CВАТИ
З мого дому
виходять свати
Чорні забрали
Маму
а білі
сестру
Для мого серця звучать однаково
постріли дзвонів
і дзвін гармат
З мого дому
виходять свати.
1955.
АПОЛІНЕРОВІ ЛЮБОВНІ МРІЇ
Рядки писані
на брудних шматках картону
на аркушах
календаря
на обкладинках Mercure de France
бригадир 38-го артилерійського полку
глибоко в лісі
чекає відповіді
на новий рік 1915-й
у поїзді
між Ніццою і Марселем
велике синє море
і ранок сповнений світла
зустріч
на тлі війни
дощу
і відчаю
і зробить їй
обручку
зі шматка міді
від німецького снаряда
калібру
77
о та світла картина
сила духу
Колони Перемоги
і містичний жар
Святої Терези
війна
велика драма
руйнування
муру
з живого м’яса
духмяний ангел
має
над чорним
димом
ніж для паперів
теж зроблений з німецьких
снарядів
ґудзик зі шинелі
блискуче крило
метелика
духмяний ангел має
над чорним
димом
Страсбург, 1963.
ЗАВТРА
Щовечора, стомлений від невтілених надій
але досі з тріпотінням надії у серці,
шепочу одне слово:
Завтра!
Завтра хтось мені скаже: сину;
завтра хтось мені скаже: милий;
завтра хтось мені скаже: люблю;
завтра всі страждання поховаю в одній могилі,
могилі без хреста, без знаку, щоб і згадки про них не лишилося;
завтра…
І так 365 днів на рік:
Завтра!.. Завтра!
З сербської переклав
Володимир Криницький
Фото: www.danas.rs
