– І ти мене любиш?..
– Люблю.
– Тоді ти просто боягуз.
– Але ж, кохана,
Коли я прагну йти до тебе,
Людські балачки, різні перепони,
Моє становище непевне,
Моє життя,
Обплутане й упіймане в тенета, –
Усе це дуже стримує мене.
Не можу хибних кроків я робити,
Бо зчинять зразу неймовірний ґвалт.
Я не наважуюсь.
– Коли любиш,
То не існує ні світу,
Ні балачок.
Нема нічого,
Тільки мрії про кохану.
То ти мене любиш?
– Люблю.
– Тоді ти просто боягуз.
– Але ж, кохана…
Стівен Крейн
З англійської переклав Володимир Криницький
