Ольга Дмитрівна Сенюк (1 червня 1929, Підгайчики на Коломийщині — 1 червня 2019, Київ) — українська перекладачка зі шведської, норвезької, данської, ісландської та англійської мов. Закінчила Чернівецький університет і аспірантуру Київського університету, працювала редакторкою у видавництві «Веселка». Понад пів століття була провідною українською перекладачкою скандинавської літератури: переклала майже весь доробок Астрід Ліндґрен, від «Малюка і Карлсона, що живе на даху» (1963) до «Дітей з Гамірного» (2012), а також твори Сельми Лаґерлеф, Авґуста Стріндберґа, Пера Лаґерквіста, Туве Янссон, Генріка Ібсена. Принципово перекладала з оригіналу, а не через російського посередника, і вводила в переклад природну українську лексику всіх стильових шарів. Лауреатка премії імені Максима Рильського (1994). Її переклади формували українських Карлсона й Пеппі, а разом з ними й читацький смак кількох поколінь; вони перевидаються й нині. Була натхненницею Галини Кирпи, яка продовжила її справу.
Читати про неї:
Переклади шведської літератури українською: від Лаґерлеф і Ліндґрен до сучасної ШвеціїДуховні материки Ольги Сенюк
«Я пишу, щоб розважити дитину, якою колись була сама»
Каталог перекладів шведської літератури