* * *
Розтрощеним мостом
Переходжу обережно
Щоб принести тобі ружу
На середині спиняюсь
Подивитися чи є ти
На тамтому боці
Випускаю ружу в річку
Най відносять її хвилі
Ген у море віковічне
Простягаю тобі руки
ЦЕ МОЯ ЗЕМЛЯ
Це моя країна
У країні моя хата
У хаті моя мрія
У мрії моя мила
Біля неї мої діти
Навкруги моя земля
Не стріляй мою країну
У країні мою хату
У хаті мою мрію
У мрії мою милу
Біля неї моїх діток
Не стріляй у мою землю
Уб’єш свою країну
У країні свою хату
У хаті свою мрію
У мрії свою милу
Біля неї своїх діток
Свою землю вб’єш
Лишишся без моєї країни
Втратиш свою країну
Лишишся без моєї хати
Втратиш свою хату
Лишишся без моєї мрії
Втратиш свою мрію
Лишишся без моєї милої
Втратиш свою милу
Лишишся без моїх дітей
Втратиш своїх дітей
Життя тобі немає.
Життя. Тобі. Немає.
ЦЕ БАЛКАНИ, ЛЮБА
Тут чиясь хата згоріла
Там чиясь голова відлетіла
Хтось у хаті голову
У голові хату шукає
Комусь пролилася сльоза
А в того висхла душа
Хтось вежі зі сліз
І храми в душі возводить
Це Балкани, люба
З сербської переклав
Володимир Криницький
