НІЧОГО НЕ СТАЛОСЯ
Нічого не сталося…
Тільки заросла стежка
від порогу до криниці
луговою травою.
Лиш полиновий кущ усох,
самоти —
а чи зими —
не витримав.
Нічого не сталося…
Тільки стіл
почорнів без хліба
в бабусиній хаті,
і павутиння
вже пеленою застує образи
з Ісусовим серцем…
ПОЧАТОК
ще тільки початок світу
сидимо обоє
посеред неба
щасливі
що не знаємо
що нічого не знаємо
що нічого не маємо
(і як тому хто має болить)
і не знаємо
що ми
на небі
ГРУДЕНЬ
I
грудень
брудно
темно
скільки обійме серце
II
тихо
чути
як затягує льодом
життя
ДОРОГИ
I
віддаляємось
алясками антарктидами
віддаляємось
II
з усіх доріг мені
найтяжча та кільцева
якою ти мене обходиш
ЖИТТЯ. ВИСТАВА НА ОДНУ ДІЮ
нічого ще навіть не почалося
а все вже скінчилось
оплески
(не обов’язково)
З литовської мови переклала Оляна Рута
