Оргкомітет Пулітцерівської премії, однієї з найпрестижніших у США в галузі журналістики й літератури, назвав найкращим романом 2020 року книгу Колсона Вайтгеда “Хлопці з Нікелевої академії”.
Нагороду в галузі поезії одержує Джеріко Браун за збірку “Традиція”. Найкращим драматичним твором визнали мюзикл Майкла Джексона “Дивна петля”.
Про це повідомляється на сайті премії.
Роман “Хлопці з Нікелевої академії” (“The Nickel Boys”, Doubleday, 2019) розповідає історію двох чорношкірих вихованців сумнозвісної Флоридської школи для хлопчиків — колонії для неповнолітніх злочинців. Дія твору починається в 1960-ті роки. Колсон Вайтгед (Colson Whitehead) вже був лауреатом премії Пулітцера в 2017 році (за роман “Підземна залізниця”).
Збірка “Традиція” (“The Tradition”, Copper Canyon Press, 2019) Джеріко Брауна (Jericho Brown) відзначений премією за тонкий ліризм, переплетений з актуальною проблематикою: Браун досліджує слабкість людських тіл, яким загрожують страх і насильство. Крім того, його експериментальні вірші комбінують традиційні форми, такі як сонет з європейської традиції, газель — з арабської і блюз — з афроамериканської.
Герой мюзиклу “Дивна петля” (“A Strange Loop”) Майкла Джексона (Michael R. Jackson) — чорношкірий письменник, який змушений заробляти на ненависній роботі, а для душі пише мюзикл про чорношкірого письменника, який змушений заробляти на ненависній роботі, а для душі пише мюзикл про чорношкірого письменника.
Найкращим історичним твором визнано книжку Калеба Макденіела (Caleb McDaniel) “Солодкий смак свободи: Справжня історія рабства й набуття прав в Америці” (“Sweet Taste of Liberty: A True Story of Slavery and Restitution in America”, Oxford University Press, 2019). Це реальна історія чорношкірої жінки з Цинциннаті, яка народилася рабинею, звільнилася з рабства в 1848 році, а в 1853-му її знову викрали й продали в рабство. Вдруге діставши волю вже після Громадянської війни, Генрієтта Вуд подала судовий позов проти свого викрадача.
Найкращою біографією журі визнало книжку Бенджаміна Мозера (Benjamin Moser) “Зонтаг: Її життя і діяльність” (“Sontag: Her Life and Work”, Ecco, 2019). Дослідження Мозера побудовано на сотнях бесід з людьми, які знали Зонтаг, але ніколи раніше не висловлювалися про неї, а також на документах з архіву письменниці. Портрет Зонтаг доповнюють понад сто фотографій.
Нагороду в жанрі нон-фікшн цього року отримала книжка історика Грега Грандіна (Greg Grandin) “Кінець міфу: від фронтира до стіни на кордоні в свідомості Америки” (“The End of the Myth: From the Frontier to the Border Wall in the Mind of America”, Metropolitan Books, 2019).
Найкращим музичним твором визнали оперу “Центральний парк, 5” (“The Central Park Five”) Ентоні Девіса (Anthony Davis). В основі лібрето – історія п’яти молодих афро- і латигламериканців, хибно звинувачених у зґвалтуванні і звільнених лише через 13 років завдяки появі нових ДНК-досліджень.
Також оголошено лауреатів Пулітцера в 15 “журналістських” категоріях.
Пулітцерівська премія заснована 1917 року. Цього року її присудили 104-й раз.
