Коли б я мала гроші, то купила б собі дорогу,
щоб ходити по ній босоніж, минаючи мурашині гори.
Коли б я мала гроші, то купила б собі зеленого коника,
щоб він не був сиротою і звав мене сестричкою.
Коли б я мала гроші, то купила б собі
сонячного зайчика і сонячну зайчиху,
щоб не вимер їхній сонячнозаячий рід.
Коли б я мала гроші, то купила б собі дерево
з гніздом для Жар-Птиці,
щоб воно ніколи не постаріло
і щоб Жар-Птиць вистачило на всіх у світі.
Коли б я мала гроші, то купила б собі зірку
й водила б її купатися під дощем.
Коли б я мала гроші, то купила б собі блискавку,
щоб вона мене навчила не боятися
поганих людей і поганих собак.
Коли б я мала гроші, то купила б собі метелика,
щоб він глянув на себе в люстро
й побачив там усю свою красу.
Коли б я мала гроші, то купила б річку,
щоб до неї в гості приходили каченята,
човни та вербові листочки.
Коли б я мала гроші, то купила б веселку
та й подарувала б її небові, –
нехай би воно собі мало намисто
на всі пори року.
Коли б я мала гроші, то купила б вирій,
щоб лелеки, журавлі й соловейки
не відлітали на зиму до теплих африк та індій.
Коли б я мала гроші, то купила б собі сон,
у якому ніхто б не вмів плакати
навіть малі діти,
вередуючи над мискою манної каші.
Коли б я мала гроші…
Та ось мама мені сказала,
що всі ці речі дістаються нам задарма –
з Божої ласки, і їх не треба купляти!
А шкода, бо…
навіщо тоді мені гроші?!
