Час – екзистенційна субстанція, в якій лабіринтом переплетено
шляхи минулі, теперішні й майбутні…
Час – Ткач полотна Безсмертя,
де вузликами на ньому життя смертних…
Час – примарне мірило миттєвостей…
* * *
дивне це слово «Сьогодні»
воно —
межа між минулим й майбутнім
шпаринка
між тим що було і що буде
ми старанно її фіксуємо
почуттями і справами…
дволикий Янусе
одне обличчя твоє — Учора
друге — Завтра
співчутливий Ти
Боже Часу і Врат Входу та Виходу
оберігаєш нас
крихких і вразливих
й тому створив маску «Сьогодні»
із реальних переживань та надії
сповільнюючи нам
стрімкий невловимий час
* * *
як той міфічний Хронос
Час безупину поглинає
змінює та повертає нас
у свої води нескінченні…
там
порогами гранітні глиби
і хмари пропливають наче риби
тихіші наших роздумів нечутних
нікому окрім нас самих
і Часу —
долаєм буреломи його хвиль
вчимося жити й гамувати біль
* * *
наш час —
розбурханий потік
той хто незримим спалахне у нім
вже уникатиме метушні
гонитви за блиском слави
стане мовчазним працьовитим
непримітним як тінь нічна
нечутним як плач вітру…
вирує час
обпаленими лісами степами
замінованими полями
і упокореним Дніпром —
у його Вовчому Горлі
голосить у розпачі вітер
* * *
не знаю
чи існує Час без нас
та знаю
ми його течія і русло
і нами він точить каміння
найважче каміння —
страждання
Київ 2025
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Вірші про війну, які сьогодні читають тисячі українців
Українські книги про війну: 20 текстів, які варто прочитати
Що почитати українською: великий гід сучасною українською літературою (2026)
Українська класична література: що почитати, список творів і гід для початківців
