Юначе, найжалюгідніше, чого можна прагнути в житті — стати хорошим солдатом.
Хороший солдат ніколи не намагається розрізнити добро й зло. Він ніколи не думає, не докопується до істини, він просто слухається наказів. Якщо йому накажуть стріляти в своїх співгромадян, друзів, сусідів чи рідних, він непохитно виконає наказ. Якщо накажуть стріляти в юрбу бідняків, які на вуличній демонстрації вимагають хліба, хороший солдат стріляє. Без докорів сумління, без співчуття споглядає він кров на старечих сивинах і останні краплі життя, що витікають з прострілених жіночих грудей. І коли хорошому солдатові накажуть розстріляти героя чи праведника, він стріляє без вагань, хай навіть знає, що куля проб’є найблагородніше з людських сердець.
Хороший солдат — сліпа бездушна нечула вбивча машина. Він не людина. Він навіть не тварина, бо тварини вбивають лише для самооборони. Усе, що було в ньому людського й божественного, усе, що творило з істоти людину, закреслив підпис під присягою. Відтоді його розум, совість, сама душа віддані в розпорядження командира.
Складно уявити щось негідніше, ніж бути солдатом. Нижче опуститися просто неможливо.
1915
З англійської переклав
Володимир Криницький
