Єлена Златар. Молодість

Він постійно повторює, що мені не варто боятися. Але ж як не боятися? Він такий непередбачуваний, так мене бентежить… Він неприпустимо і непростимо старий проти мене, і це ще м’яко сказано. І він тут головний. Він веде гру. А мене це несказанно збуджує, бо він мене лякає. Чи може, лякає, бо збуджує.

Подайте ваш відгук

Шановні читачі! Запрошуємо вас висловитися щодо якості та мистецької вартості опублікованих у часописі матеріалів. Надсилайте нам свої відгуки на будь-який твір чи навіть усі твори з часопису (читати число 1). Найцікавіші відгуки ми публікуватимемо у наступних числах. Долучайтеся до когорти літературних критиків! Окрім того, нагадуємо, що часопис приймає до публікації поетичні й прозові твори, рецензії […]