Текст Зорана Жмирича видано у вигляді графічного оповідання

Роман Зорана Жмирича надихнув редактора загребського видавництва на створення мальованої книжки для дорослих.

Zoran Žmirić & Valentina Briški. Vožnja unatrag: slikovnica za odrasle. – Zagreb : Knjiga u centru, 2019. – 11 str. : ilustr. ; 23 x 22 cm. – (Biblioteka Vrata u podrum). — ISBN 978-953-8222-09-2

Текстове наповнення книжки “Поїздка задом наперед” — епізод з роману ЖмиричаПацієнт з 19-ї палати“. Сюжет простий і моторошний: у міському автобусі одне вільне місце, і воно обернене спинкою в бік водія, тобто пасажир їде задом наперед. Не всім подобається таке положення під час поїздки. От і головний герой попросив сусіда навпроти помінятися місцями, мовляв, вам байдуже, а я не можу так їхати. Сусід відповів грубо, головний герой побив його, а заразом і ще кількох пасажирів. Нажаханий водій зупинив автобус, пасажири в паніці вибігали й кидалися врозтіч… А головний герой вийшов на зупинці й дочекався поліції.

Читайте: Зоран Жмирич: Мені доводиться говорити й писати про війну

Ми дізнаємося, що він не збирався нікому нашкодити, просто їхав у своїх справах. Але поїздка задом наперед, коли всі предмети віддаляються від тебе, ніби аж саме життя від тебе тікає, нагадали головному героєві, як під час війни його з товаришами везли вантажівкою на розстріл. І їхали вони саме спинами вперед, і життя так само тікало від них, а перед очима стирчали стволи автоматів їхніх конвоїрів.

А ще недавно чоловік пообіцяв сам собі, що триматиме під контролем свої емоції і поведінку, житиме нарешті нормальним життям… І тут таке. Він думає: адже міг той сусід навпроти відповісти спокійно, що не хотів би мінятися місцями, міг і сам герой просто встати й постояти до своєї зупинки. Усе могло скластися інакше, але…

А тепер згадаймо історії не з хорватського життя, а з українського. Пам’ятаєте, не так давно колишній військовий на зупинці вдарив ножем чоловіка, який йому нагрубив? А як ветеран російсько-української війни кинув гранату в хату колишньої дружини? І скільки подібних новин ви читали за останніх п’ять років?

Читайте: Зоран Жмирич. Спалене село мовчить

ПТСР у всіх проявляється по-різному, хтось може його контролювати, хтось може видертися з нього на волю, а іншим це не вдається, і з часом стає тільки гірше. Ця доросла книжка-картинка змушує замислитися про глибину й поширеність проблеми.

Дуже вдале графічне оформлення історії — художниця Валентина Брішкі показала її біло-чорно-червоною, у стилі похмурих коміксів. Як на мене, її вибір цілковито виправданий — “нуар”-сюжет вона передала дуже точно. При цьому лаконічність і легкість малюнків не розпорошує увагу читача, а навпаки — фокусує на головному.

Для мене очевидно, що співпраця Зорана Жмирича, Валентини Брішкі та видавництва Knjiga u centru дала чудовий результат — графічне оповідання для дорослих, яке зі ще одного, доволі несподіваного боку показує суспільству проблему, якої дехто волів би не помічати.

Володимир Криницький

  • 111
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    111
    Shares