Зоран Жмирич. Спалене село мовчить

Цього року вітчизняні читачі матимуть змогу прочитати роман Зорана Жмирича “Блокбастер” в українському перекладі.

Поки що ж пропонуємо поміркувати над такими рядками цього надзвичайно талановитого письменника – у нього на батьківщині літературні видання називають його “хорватським Ремарком”.

* * *

Одного вечора
Я підвівся
І з найкращими намірами пішов
На війну. За незалежність.
Але дорогою перечепився
Об національну гордість.
Тобто, все було б гаразд,
Якби мені не дали автомат,
На якому написано
«Црвена Застава»*

Що сказати?
Долі конем не об’їдеш,
А голова одна.
То чи варто йти на вовка,
щоб трапити на ведмедя?

Тому я поїхав в Осло й вступив у
Den norske Veterinærinstituttet**.
Знаєш, скільки оленів щорічно кидають терени,
І гинуть, шукаючи кращого місця для життя?

 

* * *

коли кати
заклякнуть біля замордованих
коли вовки
впадуть біля ягнят
коли нам вітер
на хребті обсушить м’ясо
коли холодний дощ
омиє наші кості
коли між ребрами
трави проб’ються стебла
а між вустами
проросте насіння
коли туман
продиміє крізь очі
і буревій
обвіє наші груди
змія гніздо зів’є
у нас під лобом
і меду з-понад нас
наносять бджоли
чи наші кості хтось зуміє розпізнати
чи нас тоді хтось зможе роз’єднати

 

* * *

прокидаюся на холодній печі
долоні кидаю у небо
змиваю пелену з очей
крізь шибку назираю обрис лісу
він тане мов той сніг в який пірнає
гаряча куля
зубате сонце відгризає галявину
золотою сурмою кличе все живе з нір
слід у морозі свіжий і глибокий
ранок пахне шавлієвим чаєм
замерзлий лист зірветься
і сколихне в калюжі воду
каже що не все померло
а спалене село мовчить

_____________________
* «Црвена Застава» – «Червоний прапор» (серб.), зброярське підприємство в СФРЮ, виробляло, крім іншого, ліцензійні модифікації автомата Калашникова.
** Норвезький ветеринарний інститут (норв.).

З хорватської переклав Володимир Криницький
Фото: Вікіпедія