Мирослав Кирин • Слова

Хорватський поет Мирослав Кирин

ТИ ЯКА КОСАМИ МЕТЛЯЄШ ВЛІВО-ВПРАВО

Не дають мені читати в трамваї, а особливо ти, яка косами метляєш вліво-вправо.
Кидаєш мені їх прямо на сторінку, зникають усі слова. Мушу підвести погляд.
Що сказала б Джейн Гіршфілд на те, чому я зупинився посеред її вірша «To Judgment: An Assay»?
Ти своїми косами змінюєш моє життя,
як «артишок змінює смак
усього, що їдять після нього» (так пише Джейн).
Коси мають дивну природу: позірно мертві, можеш їх різати, палити – а все-таки ростуть.
Мої живі пальці їх збирають, вплітаються у них, переплітають моє життя з чужим,
змінюють їхній смак.
А якби, скажімо, мені якось закортіло побачити твоє обличчя, поки відкидаєш коси…
У найкращому разі можу сподіватися
що мені зблиснуть твої руки, які з’являться зненацька,
піднімуть коси, пройдуть крізь них пальцями,
і знову кинуть, щоб волосся плюснуло
на сторінки книжки немилосердно,
немов вода, яку в кінці зміни в голярні
з тазика виливають на вулицю.

 

СПИТАЙТЕ ТУФЛЮ

Що робить туфля серед трави у парку? Спитайте її зараз же.
Дайте зрозуміти, що це неприпустимо. Спитайте її
чому вона сама, де її права чи ліва, чому її не шукає.
Чому погодилася на самотність. Після дощу
повна мутної води. Уночі в неї залазять комахи. Але це її не гріє.
Спитайте її, як вона опинилася так далеко, що вже й не знає, де її друга.
Невже не відчуває потреби її зустріти, перепросити одна одну
і далі жити спокійно? Спитайте, де її шкарпетка,
яку хтось мав скинути через спеку й піт. І її мусить
шукати. Щоб шкарпетка не почувалася покинутою. Тому – негайно на пошуки.
Десь є і штани, на них кишені, коли їх вивернути, випадуть
документи, або випаде нічого. Пасок, якщо є на тих штанях,
ще тримає тіло, чи тіло тримає його? Сорочка на ньому – листяне дерево,
і цвіт – пишається ними. А найцінніше – голова, якщо ще є там нагорі,
яка знає, де її ліва, а де права туфля. Але якщо її немає,
то немає і туфель, ні правої, ні лівої, а ця туфля серед трави у парку –
просто туфля без свого живого тіла,
і це той жаль, з яким її заливає дощ.

 

ЗАКРУТИ ДУМОК З 4-Ї ДО 5-Ї

Як же мучать мене ці думки
Це нескінченне розмірковування
Звиваюся легше за гуму
Прибираю будь-якого вигляду

Сьогодні я – ось, вовняна кофта
А ти – сталева штанга
Труся об тебе справа
Труся об тебе зліва
Фррр як електрично

 

ДОБРИДЕНЬ, ДО ПОБАЧЕННЯ

Добридень, каже на вході
До побачення, каже на виході
І так хтозна-скільки разів
Добридень, до побачення усім
Хто купує у нас, ..бридень
Хто купує для нас, ..ачення

А потім, після невідь-скількох годин
і бозна-скількох добриденьдопобачення
і казна де, і як, і кому, ..бридень, ..ачення
Добрий день, кажу йому, до побачення, каже мені
І ще мені каже
(і далі говорить, не змовкаючи)

 

ЗАХИСТ ВІД НЕГОДИ

У понеділок поклав у сумку парасолю
щоб захищала мене від негоди
У середу мені сяйнуло
негоди ж може й не бути
З п’ятьма парасолями до кінця тижня
у сумці замало місця для книжок
замало місця для будь-чого
хіба для одного-двох олівців та аркуша паперу
Достатньо, аби щось почати
десь далеко від будь-якої негоди

 

МАТИ ОЛІВЕЦЬ

Мати олівець
достатньо довгий
щоб ним записати думку,
достатньо короткий
щоб думці нічого зайвого
не додав.

 

ПРО ТЕ ЯК ГАЗЕТИ БОРЮТЬСЯ З ЧИТАННЯМ ЩОДЕННИХ ЖАХІТЬ

Марно пальцями розділяю
дві газетні сторінки
що мовби склеїлися між собою

Те що сховалося всередині
не хоче мені показатися
не хоче показатися навіть собі

Захований вміст тепер
сліпає у своїй темноті
і нехай, так йому й треба

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Висмикнув морквину.
Зізнаюся, це було нелегко.
Та й відповідальність неабияка:
можна ж з грудками землі
всю землю затягти у космос.

 

ЛИТВА

Якби я жив у Литві,
де небо блакитне й піски білосніжні,
занурив би руки в пісок
і мовив: žodžiais, žodžiai*

А з мене випливає риба
й каже зрозумілою мовою:
Люблю тебе

______________________
* Слова, слова (лит.) – з вірша Айвараса Вейкніса «Інше життя».

З хорватської переклав
Володимир Криницький

Про автора:

Мирослав Кирин (Miroslav Kirin) народився 1965 року в місті Сисаку в центральній Хорватії. Учився у Петрині, потім на Філософському факультеті Загребського університету закінчив курс англійської мови та літератури й літературної компаративістики. Поет, прозаїк, перекладач з англійської. Член Хорватського товариства письменників. З-під його пера вийшло вісім поетичних збірок, роман-автофікція «Альбом», книжка фотоесеїв та мальоване оповідання. Лавреат літературних нагород, член програмного комітету літературного фестивалю «Ґоранова весна». Живе в Загребі.

Фото: express.24sata.hr

Made by
Вебстудія створення сайтів