Ольга Рубанчук. Адюльтер

“Ні досвід, ні мудрість, що з’являється з роками, не змінюють людину. І час – теж. Нас змінює тільки кохання”.

Подорож у пошуках себе – віднайти гармонію чи назавжди заблукати у сутінках власної душі? Це історія про жінку, яка втратила сенс існування, яка заплуталася у власних відчуттях і почуттях.

Головна героїня – тридцятирічна успішна журналістка, яка має у своєму житті люблячого чоловіка, дітей, роботу, але одного ранку вона прокидається і більше не знаходить сенсу у всьому, що її оточує. Вона – просто робот, який виконує свою соціальну функцію у суспільстві. Одного дня вона зустрічає свого знайомого, перше кохання, вона нестримно піддається імпульсу. Кожного дня Лінда, так звали головну героїню, картає себе за те, що заплутує своє життя ще більше і більше. Її знайомий – Жакоб Кеніг – успішний і щасливий чоловік чи точніше прекрасно створений образ. Насправді, глибоко в душі, він страшенно нещасний, намагається знайти відповіді на свої власні запитання, заповнити пустоту у своїй душі. Він ділиться із Ліндою своїми роздумами про плинність людського життя “Сатурн потребує 29 років, щоб повернутися в те саме місце, де він був, коли ми народилися. Поки це не відбудеться, ми вважаємо все можливим, віримо, що наші сновидіння реалізуються й що мури, які нас оточують, можуть обвалитися. Та коли Сатурн завершує свій цикл, романтизм зникає. Кожен вибір стає вирішальним, і змінити курс практично неможливо”. Чим молодші ми, тим швидше піддаємося авантюризму у власній душі. Потім він розсіюється і приходить холодний розум, який виважено і впорядковано планує життя. Ми більше не наважуємося на шалені вчинки, слідуємо чітко запланованому курсу життя. Болюче усвідомлення реальності. Хтось протестує, хтось мириться, а хтось просто продовжує жити, роблячи шалені вчинки, вдихаючи на повні груди життя. Лінда піддається темряві у своїй душі, але одного дня її чоловік відвозить її туди, де все починалося для них. Вітер, сонце, небо відроджують її єство і вона розуміє, що найголовніше у житті – це кохання. Саме воно є метою і істиною нашого життя. Без нього ми пусті, черстві істоти. Лише воно дає нам сили і відроджує з попелу. Кохання у кожного своє і трактувань йому мільярди, але одне відомо точно – тільки воно показує нам нас справжніх…