Ніл Гілевич • Ти пішла, мов видіння прозоре…

* * *
Весна – і свіжий пень заплив слізьми:
Як плаче зруб за рідним древом важко!
Пригрівшись в літеплі, швидкі мурашки
Уже справлять поминки наповзли.

Був густолистим кленом оцей пень,
ми з нею зливу тут перечекали…
Не дерево, о люди, ви спиляли –
Спиляли мій найщасливіший день!

* * *
В звечорілім саду, що, темніючи,
Віддавався осінній журбі,
Пригорнув я твій стан, не уміючи,
В потаємному звіривсь тобі.

Ти пішла, мов видіння прозоре –
Приголомшений, слухав шосе…
Ох, як стукали твої підбори!
Думав, груди ущент рознесе!

* * *
За тисячі верст від дому, від рідного краю
Хмільний від весняного заходу молодого:
Над горами сонце заходить – по ньому звіряю
Із курсом Вітчизни безсоння мого дорогу.

Між білих акацій на чорнім намоклім асфальті
Доріжка од сонця за обрій – пасок золотий.
Коли по ній бігти і бігти – промінням пройнята,
З самого початку назустріч прямуєш ти.

* * *
Здивуєшся: за що тобі я вдячний?
За просвіт той у зорях золотих,
Що в пущі лісу нам дорогу значив,
За стежку ту, що у кущах густих
З дороги збилась, в хащах заблудилась,
За гострий холодок росинок тих,
Що з щік у трави, як тоді, скотились
І витирати їх немає сил.

* * *
Нам разом тридцять. Стоїмо на кладці.
Вона зухвало туфельки зняла,
За руку узяла, щоб не зірватись,
Припливом пінним ноги обдала.

І мовила: «Щасливо зоставатись!»
Й без мене враз до берега пішла.
Блищать на кладці колихкій вогкі слідки –
Як пісні першої хвилюючі рядки.

«Любить – не любить…»

«Любить – не любить…»
Пам’ятаю, общипував і я
Білу ромашку.
Забавка, а як хотів
Закінчить пелюсткою «любить»!

З білоруської переклала
Інна Майданська

Про автора:

Ніл Гілевич народився 30 вересня 1931 року в селі Слобода Логойського району Мінської області. Навчався у Мінському педагогічному училищі, Білоруському державному університеті. Автор збірок: «Песня ŷ дарогу» («Пісня в дорогу»), «Прадвесьне ідзе па зямлі» («Передчуття весни іде по землі»), «Неспакой» («Неспокій»), «Бальшак» («Битий шлях»), «Перезовы» («Переклики»), «Актавы» («Октави») та ін.

Перекладач, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. Народний поет Білорусі. Лауреат Державної премії Білоруської РСР імені Янки Купали (1980), Міжнародної премії імені Христа Ботева (1986). Кандидат філологічних наук, професор.

Помер 29 березня 2016 року.

Made by
Вебстудія створення сайтів