Максим Полторацький,
аспірант
Львівської національної музичної академії
ім. М. В. Лисенка
Функція провідних виконавців сучасності в еволюційних процесах прийомів та технік гри на електрогітарі
Стаття висвітлює одні з найсучасніших виконавських прийомів та технік на електрогітарі, а також демонструє їх позиціонування найвідомішими музикантами, зокрема Т. Абасі та Т. Хенсоном.
Ключові слова: електрогітара, прийоми, техніки, удари, тепінг, гібридна медіаторна техніка.
This article highlights some of the most modern performing techniques and techniques on the electric guitar, and also demonstrates their positioning by the most famous musicians, including T. Abbasi and T. Henson.
Key words: electric guitar, techniques, techniques, beats, tapping, hybrid mediator technique.
Сучасна електрогітара в контексті світового музичного мистецтва отримала своє позиціонування не лише в традиційних виконавських напрямках, як рок, хеві-метал, блюз та джаз, а й поступово проникає в поп-музику і твори сучасних академічних композиторів, різноманітні вистави з музичним супроводом, інноваційні виступи та перфоманси тощо.
Поруч з тим, досить складною постає структуризація новітніх прийомів і методів, чому є дві основні причини. Першою полягає їх величезна варіабельна кількість, котрі, умовно можна віднести до тієї чи іншої структурної групи. Наступна, і головна причина – це відсутність школи електрогітари, як такої в Україні, відповідно, практики музикантів, котрі б прагнули постійно розвиватись, удосконалюватись та переймати іноземний досвід. Однією з перспектив цієї проблеми постає сучасна можливість безперешкодного обміну досвідом, відповідно, адаптацією сучасних виконавських прийомів і методів, котрі були свідомо або мимоволі сформовані нинішніми музикантами.
Незважаючи на той факт, що сучасний спектр музикознавчих досліджень тематики виконавства на електрогітарі, а, тим паче, і сучасних виконавських технік та прийомів гри фігурує дуже симптоматичним, можна, все-таки згадати наукові розробки окремих музикознавців. Серед них – Олексій Коган та Володимир Симоненко, котрі знані на українських музичних теренах, як поціновувачі та дослідники джазового мистецтва. Щодо досліджень виконавської природи на електрогітарі, то тут слід назвати В. Молоткова та В. Манілова, а також, М. Самохіну і М. Михайленка.
Метою статті є дослідження сучасних прийомів, методів та технік звуковидобування на електрогітарі в ракурсі позиціонування цих складових у творчості провідних сучасних гітаристів.
Серед сучасних прогресивних музикантів, котрі мають пряму дотичність до розвитку техніки електрогітари, фігурує постать Тосіна Абасі (р. н. 1983). Цей американський віртуоз відомий, перш за все, своєю роллю засновника гурту Animals as Leaders, а також, прогресивними виконавськими методами та прийомами в розвитку гітарної гри, незважаючи на відсутність професійної освіти. Передовий та креативний музикант постає на сьогодні новатором техніки «вибіркового пікірування». Музикант позиціонує себе прихильником восьмиструнної гітари, його виконавство вражає ритмічним впливом таких музичних композицій, як Meshuggah і King Crimson, а також, специфічним підходом до гармонічної основи в манері Аллана Холдсворта (1946–2017).
Техніка Т. Абасі є важливою характеристикою його виконавства: він використовує як ідіоматичні (тобто, стабільні, неподільні, догматичні), так і синкретичні (комплексні, поєднувальні) виконавські прийоми та техніки. Однією з найтиповіших слід назвати «вибіркове збирання». Вона постає чимось середнім між легато та альтернативним «збиранням», де одні ноти беруться, а інші виконуються за допомогою фреттингу. Така техніка дозволяє безперервно відтворювати потік нот в активній послідовності, проте, швидкість руху розподіляється між руками, неодночасно, як при використанні строгого чергування.
Регулярна послідовність з шістнадцятих тривалостей розподіляється між рукою для збирання та рукою для фреттингу по дві ноти на руку. Ще одним прикладом слід описати прийом, де Т. Абасі поєднує фреттинг-тепінг з іншим його підходом, відомим як «тупінг», до якого музикант залучає басиста Віктора Вутена (р.н. 1964). Дана техніка полягає в ударі подвійним великим пальцем, який виконується перкусійним ударом по струні кінчиком великого пальця, а потім витягуванням великого пальця назовні через струну, щоб створити другу ноту. Окреслений риф супроводжується щипком першим пальцем загалом трьох нот, зіграних рукою, котра їх видобуває. Варто даний прийом додати до перших двох ударів рукою, і в результаті сформується певний «візерунок» з п’яти нот.
Наступним типовим прикладом техніки, котру доволі часто використовує Т. Абасі, необхідно назвати певний прийом, що виконується здебільшого за допомогою фреттингу, з деяким вибірковим гібридним звуком на другій струні. Гітарист пропагує «вибирання» цієї повторюваної ноти саме другим пальцем. Усі «зібрані» ноти та натискання рукою повинні відтворюватися з однаковою гучністю, а в поєднанні з приглушенням долоні ефект являє собою безперервний потік приглушених арпеджіо. Розглядана техніка передбачає використання двох пальців для створення на фоні утримуваного акорду. Задля того, аби попрактикуватись виконанню трьох основних технік Т. Абасі, необхідно користуватись загальною методикою: від простого – до складного, а також, кожен зі зразків техніки та використаних в ній прийомів – грати повільно та достеменно. Лише у той момент, коли гітарист відчуває формування м’язевої пам’яті та синхронізації обидвох рук – можна прискорювати темп до оригінального відтворення.
Розглянемо три основні техніки гітариста:
Приклад 1.
Розгляданий зразок техніки Т. Абасі можна умовно назвати «вибірковий збір». Для відтворення слід вибрати відкриту другу струну рухом вниз і вгору, а потім «вдарити» першим пальцем на п’ятому ладу, після чого – четвертим. Необхідно повторювати розгляданий рух, при підйомі на грифі по всій зменшеній гамі. (B-C-D-D#-F-F#-G#-A). Іншим зразком «вибіркового збору» можна назвати наступну техніку:
Приклад 2.
У даному зразку варто використовувати перший та четвертий пальці, щоб торкнутися перших двох нот та утримувати 7-й лад, а великим пальцем необхідно зробити удар по п’ятій струні рухами всередину та назовні. Слід щипнути струну першим пальцем, щоб завершити звучання послідовності з перших п’яти нот. Відповідно, необхідно зберігати розглядану ритмічну послідовність із п’яти нот протягом усього рифу.
Наступним прикладом «вибіркового збору» варто продемонструвати ще один варіант техніки, при котрій бік руки повинен бути розташований поперек струн на бриджі, щоб створити легке приглушення долоні. Необхідне використання другого пальця ладової руки, щоб щипнути другу струну на кожній низькій долі. Також слід застосовувати пальці, що відповідають за видобування ладових звуків, задля формування своєрідного арпеджіо між ними та створення безперебійного шестиступеневого ритму.
Приклад 3.
Ще одним сучасним гітаристом, котрий зробив свій внесок у розвиток виконавської техніки на електрогітари – постає Тім Хенсон (р. н. 1993). Гітарист прогресив-метал-гурту Polyphia поєднує складні гітарні рифи, заплутані ритми та інноваційний підхід до електроніки та звукового дизайну, щоб створити унікальну суміш прогресив-металу, джазу та трепу, а також, корейської поп-музики, завдяки чому народжується унікальне та передове звучання. Незважаючи на свій достатньо юний вік, музикант якнайкращим чином позиціонує Hybrid Picking. Термін можна дослівно перекласти, як «гібридна медіаторна техніка», що полягає у виконавстві на інструменті і медіатором і пальцями одночасно. Попри те, що гітарист не започаткував дану техніку апріорі, він значним чином вплинув на її розвиток та вдосконалення.
Загалом, виконавську манеру Т. Хенсона можна охарактеризувати, як таку, що поєднала в собі величезну художню уяву та блискучу техніку. Окрім віртуозності, звучання електрогітари в руках Т. Хенсона постає дуже мелодизованим.
Гітарист отримав свою популярність та визнання завдяки використанню широкого спектру музичних впливів та технік у своєму виконавстві, включаючи гібридний звук, теппінг, гармоніки, джазові акордові прогресії, щоб створити унікальний звук, який є технічно вражаючим і емоційно насиченим. Зокрема, усі вищезгадані техніки та виконавські манери яскраво представлені музикантом та його гуртом у музичних альбомах, та, особливо, у останньому, четвертому, під назвою «Polyphia».
Серед найтиповіших технік та прийомів музиканта варто назвати «гібридне підбирання», «розгортання підбирання», «природні гармоніки та постукування» – задля створення унікальних рифів. Отже, основа виконавської техніки Т. Хенсона – це гібридне виконавство, коли за допомогою медіатора музикант грає на нижніх струнах, а звучання верхніх він досягає використанням пальцевих щипків.
Кожен з наступних розгляданих прикладів буде містити елементи «гібридного вибору». Поруч з тим, у першому зразку експонується своєрідні «технічні вправи» та ознайомлення з самою технікою. В останньому альбомі «Polyphia», гітарист використовує ладові ноти та відкриті струни для створення величезних інтервальних стрибків, котрі поступово ускладнюються іншими техніками. Другий розгляданий приклад можна описати як гібридний щипковий звук, що виконується пальцем вниз по струнах, при цьому найвища нота грається щипком другим пальцем. Це дає додаткову можливість створити різноманіття тембру з приглушеними нотами, котрі підбираються долонею, за якими слідує більш гучна, різка заключна нота. У третьому прикладі відбувається зосередження на природних гармоніках, використаних для створення раптових пропусків інтервалів із стрибками октави. Запорука до чистої гармоніки полягає в тому, щоб розташувати палець безпосередньо над дротом відповідного ладу. Четвертий приклад зосереджений на постукуваннях пальцями обидвох рук. Замість арпеджіо Т. Хенсон використовує тепінг рукою, щоб захопити одну або дві ноти, щоб інтегрувати ефект контрастної атаки постукуваної ноти в риф або лайк.
Приклад 1. «Пікіровка гібриду»
Першопочатково варто вивчити акорди розгляданого мінорного ладу у послідовності II-V-I та виконати їх, використовуючи медіатор на шостій струні, і одночасно щипнути три вищих струни другим, третім та четвертим пальцями. У проміжках між акордами слід виконувати музичні композиції, побудовані на ля-мінорній пентатоніці (A-C-D-E-G) з гібридним підбором, як зазначено в нотному прикладі.
Приклад 2. «Підмітальний» збір
Необхідно кожен акорд сформувати використовуючи руку, що відповідає за лад із застосуванням техніки приглушення долоні, щоб ноти були розділеними в момент проведення медіатором по струнах. Для перших трьох акордів слід провести по п’ятій, четвертій і третій струнах, а потім другим пальцем – щипнути другу струну. Для останнього акорду слід додати «в розгортку» шосту струну.
Приклад 3. Природні гармоніки
Дане виконавство повинно базуватись на чистій природній гармоніці, при цьому, пальці повинні бути злегка розташовані безпосередньо над ладом і «дозволяти» сусіднім струнам звучати в унісон, саме в тих моментах, коли це постає можливим у фізичному аспекті. Такт №2 варто розпочати з постукування рукою, далі – своєрідне «відтягнення», а далі необхідно «спуститися» на арпеджіо у сі-мінор з постукуванням.
Приклад 4. Тепінг двома руками
В даному зразку необхідно «вибрати» п’ятиструнне арпеджіо в тональності ля мінор, а потім постукати другим та третім пальцями по 17-му та 19-му ладах. Далі – виконати зменшену форму, після чого – суміш ударів та октав, щоб створити безперебійний потік нот.
Приклад 5. Змішування кількох технік
У даному зразку відбувається поєднання розгортання, чергування, гармоніки, відкриті струнні затягування та постукування для виконання з різними тембрами. Першопочатково слід грати кожну частину музичної композиції у повільному темпі, щоб забезпечити чисте виконання, перш ніж пришвидшувати та об’єднувати всі елементи техніки та прийомів – в одне ціле.
У підсумку, необхідно зазначити, що окремі музиканти сучасності, зокрема, як і розглядані виконавці на електрогітарі Тосін Абасі та Тім Хенсон, беруть у своїй щоденній роботі активну участь для розвитку існуючих технік та виконавських прийомів, а також створюють нові, що базуються іноді на доволі незвичних та, на перший погляд, технічно неможливих до фізичного виконавства елементах. Поруч з тим, детальний методично-виконавський аналіз дозволяє та активне практикування дозволяє свідчити, що їхнє освоєння фігурує доступним в сучасній популярній гітарній практиці.
Список використаних джерел
1. Манилов В. Гитара от блюза до джаз-рока. Київ: «Музична Україна», 1986. 96 с.
2. Evans T. Guitars: Music, History, Construction and Players from the Renaissance to Rock. Paddington Press. 1977. p. 344.
3. Griffiths C. 5 mind-blowing techniques you can learn from Polyphia’s Tim Henson. Guitarworld. Рublished 19 May 2023 [URL: https://www.guitarworld.com/lessons/tim-henson-polyphia-5-techniques, дата останнього звернення: 13.08.2024]
4. Griffiths C. Tosin Abasi is one of modern metal's most forward-thinking and creative minds – and his groundbreaking selective picking technique will really test your abilities. Guitarworld. Published 2 February 2024. [URL: https://www.guitarworld.com/lessons/tosin-abasi-guitar-technique-workshop, дата останнього звернення: 12.08.2024]
5. How to play guitar like… Tosin Abasi. Musicradar. Published 31 January 2020. [URL: https://www.musicradar.com/tuition/guitars/play-guitar-like-tosin-abasi, дата останнього звернення: 10.08.2024]
6. Pass J. Guitar style. New York: 1970.
7. Richard R. Smith. The History of Rickenbacker Guitars. Centerstream Publications. 1987. p. 10.
