У великих книгарнях відзначають: історична література, особливо науково-популярна книга, після початку великої війни стала більш популярна й затребувана.
Зростання цікавості до історичних видань зауважили в Yakaboo, «Книгарні Є», «Книголенді» й «Клубі сімейного дозвілля», інформує «Читомо».
За словами директора Yakaboo Євгена Воловиченка, порівняно з 2020–2021 роками продажі історичних видань зросли на 24%. При цьому найбільше зростання попиту зафіксовано в 2022 році та в лютому 2023 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкриття Європи incognita
У десять разів за два роки зросли продажі книжок історичної тематики в «Книгарні Є». Про це повідомила піар-менеджерка мережі Анна Могир, і додала, що в 2024 рівень продажів історичного нонфікшну не спадає, а стабілізувався і тримається на високому рівні.
«Клуб сімейного дозвілля» зазначає, що в 2023 році порівняно з 2022-м удвічі зріс обсяг продажу книжки історика Сергія Плохія «Брама Європи». Окрім цього, як повідомила керівниця PR-відділу КСД Олена Кот, до бестселерів мережі потрапила й інша історична література.
Історична література: загальний список популярних книжок (приблизний):
- В’ятрович В. Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну (хіт продажів у «Книголенді»)
- Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття (Yakaboo)
- Грицак Я. Подолати минуле. Глобальна історія України («Книголенд»)
- Мокрик Р. Бунт проти імперії: українські шістдесятники (Yakaboo)
- Капранови брати. Історія Європи. Український погляд (Yakaboo)
- Плохій С. Російсько-українська війна: повернення історії (КСД)
- Патриляк І. Перемога або смерть. Український визвольний рух у 1939-1960 роках (КСД)
- В’ятрович В. Україна. Історія з грифом «Секретно» (КСД)
- Харарі Ю.Н. Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства («Книгарня Є»)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Данило Кіш і сербський фашизм (до дня пам’яті письменника)
Як раніше зазначалося, український історичний наук-поп фактично почав жити лише з 2014-го року. Хоч і до того були науково-популярні видання, наприклад, серія «Невідома Україна», яку видали на початку 2011-го.
Раніше український історичний наук-поп конкурував з російським, а зараз конкурує з україномовними перекладами світових зразків. З іншого боку – закордонних видань значно більше, тож простіше замовити переклад тексту, ніж писати з початку. Наскільки нам відомо, поки що жоден з українських вчених-істориків не може похвалитися тим, що живе за гонорари від виданих книжок.
