Мальви мого батька,
які він садив на подвір’ї,
квітували й росли, мов шалені.
Він викохував їх і пестував,
поливав і стежив, щоб жоден ровер в них не заїхав,
щоб пустотливий м’яч їх не поламав.
Якогось дня мальви мого батька сягнули неба,
а Він котрогось ранку, зваблений цікавістю, піднявся ними до райського саду
подивитися з тої висоти, який на вигляд світ
уже без Нього.
З польської переклав
Володимир Криницький
