Стейн Мерен. «Я тримаю твоє обличчя…»

Я тримаю твоє обличчя
у своїх долонях, як ти тримаєш
моє серце у своїй ніжності
як усе щось тримає
і тримається на чомусь, крім самого себе
Як море піднімає камінь
зі свого дна, як дерево
тримає стиглі плоди восени, як
земля тримається у космічному просторі
Як щось нас обох тримає і піднімає туди
де загадка тримає загадку в своїх долонях

З норвезької переклав Володимир Криницький