Лілія Надвідна. «Ґудзик-2. Десять років по тому» або улюблена історія про старих друзів

Ірен Роздобудько і її «Ґудзик» стали для мене відкриттям, коли я захопилася сучасною українською літературою. Я просто «пережила» цю історію на собі і потім ще декілька днів розмірковувала над прочитаним. Потім було багато нових книг і нових авторів, та я все ж чекала на продовження цієї історії.
І от через 10 років я знову повертаюся до цієї історії. З перших сторінок я зустріла давно знайомі образи, але вони трохи інші, бо пережили 10 років…і для кожного з них вони не були найлегшими. Денис Северин став відомим і успішним, але тягар минулого не дає йому бути щасливим. Єлизавета Тенецька покинула цивілізацію і перебуває у незрозумілому стані усамітнення. І надалі найзагадковішою залишається Ліка-Енджі, яка так і не повернулася в минуле.
До композиції образів авторка «домалювала» і декілька нових: талановита студентка Дениса – Ліна, яка чарує своїми дивацтвами, нова знайома Енджі – Мелані Стрейзен, що підтримала дівчину і дала їй поштовх до змін і пошуку себе. Також образ Мелані тішить цікавими роздумами і тонким гумором. До прикладу, Енджі натрапила в її будинку на «лист до самої себе, коли їй перевалить за 75», що спонукає інакше подивитися на старість. Ось деякі поради Мелані, яким би вона хотіла слідувати в цьому віці: «Якщо помітиш, що почала все забувати – записуй! Починай з того, хто ти є, звідки і який життєвий шлях лишився позаду. Згодиться, коли зовсім здурієш!»; «Не зачіпай розмовами молодь у сквері»; «Ні з ким не обговорюй хвороби, не переказуй кулінарних рецептів і телевізійних новин. Це нудно»; «Радій тому, що маєш нині: завтра щезне й воно»…
Географічно Ірен Роздобудько охопила США, Шотландію і Україну. Авторка вводить в твір сюжетну лінію, яка описує події Революції Гідності і те, як Майдан змінює кожного з її героїв.
Цікавими є образи-фетиші, які несуть у собі глибокий зміст: взуття, яким обмінюються на Майдані герої; квартира, яку Денис зберігав без змін багато років, ну і звісно ґудзик, який у цій книзі є прозоро-символічним. Адже саме він продовжує гратися з долями героїв твору.
Ще однією побічною темою є емігрантство і адаптація до нового оточення. Ліка тривалий час живе в Америці, але не приймає цю країну за рідну. Саме протилежному хоче навчити її Мелані, адже земля на якій живеш ти і твоє кохання не може бути чужою. Ліка захоплюється новим ремеслом і поринає в нього з головою – реставрація і виготовлення гобеленів. Нове хобі дозволяє молодій жінці знову знайти себе у мистецтві.
Читати «Ґудзик – 2» – це наче розмовляти зі старими друзями після довгої розлуки і переживати за кожне їхнє життєве випробування.
Це наче дійсно зустрітися через 10 років і говорити…говорити…говорити… А потім мовчати, сміятися, згадувати, плакати і дізнаватися щось нове зі старих історій.
«Ґудзик-2. Десять років по тому» – ще одна добра книга від Ірен Роздобудько. Її будуть читати як шанувальники письменниці, так і ті, хто вперше візьме до рук книгу Ірен. Вона сподобається і домогосподаркам, і молодим студенткам і успішним бізнес-леді. Адже, бути щасливою хоче кожна людина і не важливо, який досвід за її плечима. І саме про це пише Ірен Роздобудько.