Як заохотити дитину до читання: поради експертів

Торік більше третини українців не прочитали жодної книжки.

Дослідження показало, що читання посідає 5-те місце серед різних видів дозвілля українців. Серед респондентів 11% читають книжки щодня, 17% — кілька разів на тиждень, 20% — кілька разів на місяць, 21% — кілька разів на рік, 31% — не читає книжок ніколи.

На першому місці у списку сфер дозвілля у респондентів — телебачення (58%), другому і третьому — ЗМІ (включно з інтернет-ЗМІ) та соціальні мережі, (відповідно, 31% і 30%). На четвертому місці — слухання радіо (22%).

56% респондентів не прочитали за останній рік жодної друкованої української книжки.

Якщо ми хочемо, щоб українська нація була освічена й розумна, слід повертатися до читання. Очевидно, що найдієвіший спосіб – привчання до читання дітей. Почавши зараз, за двадцять років матимемо націю читачів.

Але як можна заохотити дитину до читання? І чи потрібно це взагалі? Що треба читати дитині – книжки паперові, книжки електронні, щось в інтернеті? А хто відіграє більшу роль у заохоченні до читання – сім’я, школа, ЗМІ, держава? Відповісти на всі ці запитання ми попросили наших експертів.

Роман Соломонюк, заступник директора Центру з інформаційних проблем територій НАН України:

“Найбільшу роль відіграє сім’я. Дитина читає, якщо читають її батьки. На початковому етапі доцільні яскраві паперові книжки. А далі не грає ролі, звідки читати. Читати потрібно, оскільки від читання залежить розвиток багатьох ділянок мозку. Дитина починає швидше говорити. У неї багатша мова. Краще розвинута уява. Інші канали (відео, звук) формують обмежене уявлення, оскільки дитині подаються вже “готові образи”, які вона не потребує вигадувати і обробляти. Це, до речі, у тій самій мірі стосується і дорослих”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гаряча десятка книжок, про які всі говорять

Катерина Мащенко, журналіст, мама півторарічної дитини:

“На наше з чоловіком особисте переконання, дитину варто заохочувати до читання з раннього дитинства. Одначе просто купити гарну кольорову книжку – цього замало. Треба кожного дня сідати і читати її разом з малюком. Спочатку просто гортати і проговорювати, що намальовано на сторінках, потім розповідати своїми словами сюжет, і аж потім намагатися читати. Маленькі діти у віці від одного року дуже непосидючі, важко втримати їх увагу і п’ять хвилин. Тому лише від наполегливості і старання батьків залежить, чи буде дитя проявляти зацікавленість до книги. Читання має перетворитися на своєрідний ритуал – скажімо, перед сном, чи, навпаки, зранку. Дивлячись ще від того, як часто і коли саме читають самі батьки. Всім відомо, що діти – як губки. Вони переймають поведінку дорослих в точності до 99 %. І якщо мама і тато не читають взагалі, то привернути дитину до цього процесу значно складніше.

Чи це потрібно? Кожна сім’я вирішує для себе. З погляду розвитку фантазії, формування уяви, посидючості та невичерпності джерела знань, яким є книга – це вкрай корисно.

У якому форматі читати – думаю, залежить, по-перше, від віку дитини, від місця читання та можливостей контролю. Скажімо, простежити, що саме читає дитина в інтернеті – складно. Плюс електронних книг в тому, що вони можуть розвантажити шкільний портфель. А для дітей до 3 років дуже важливими є тактильні відчуття, тому паперові книги з різними «віконцями» і 3D-картинками будуть ще й дрібну моторику розвивати.

І думаю, багато правди в тому, що «після трьох уже пізно». Саме змалечку формуються задатки та вподобання. Звісно, і в п’ять, і в десять років діти багато чого вчаться і вдосконалюються. Проте чим раніше почати, тим потім легше. А читання – справа корисна. То чому б не почати від народження? І звісно, в такому випадку найбільшу роль у заохоченні відіграє сім’я”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вийшло в світ 15-те число літературно-мистецького часопису «ТекстOver»

Ольга Пархомчук, PR-менеджер ТОВ “Телеконтакт Житомир”:

“Питання справді актуальне. Якщо ви хочете, щоб ваші діти, подорослішавши, любили читати, то варто привчати їх до цієї справи з самого раннього дитинства. Важливу роль в цьому відіграють батьки, адже якщо дитина бачить свою маму чи тата перед телевізором, а не з книгою, то навряд чи полюбить читання. Тому вже з місяців п’яти дитині можна показувати картинки, так як мозок веде діяльність і працюють зорові закінчення. Потрібно привчати дитину до того, що книжки – це цікаво, захопливо, корисно, намагатися вибирати навчальні книжки, читати з інтонацією, різними голосами озвучувати того чи іншого персонажа. Необхідно створити також ритуал вечірнього читання, завжди читати разом незалежно від віку, це зміцнює зв’язок між батьками й дитиною.

Найхарактерніші помилки, яких припускаються батьки й відбивають взагалі у дитини бажання читати – супроводжують читання негативними емоціями, які виникають у дитини. У цьому випадки необхідно переключити увагу дитини, наприклад придумати вправи на концентрацію уваги. У процесі читання у дитини має бути завжди гарний настрій, щоб вона отримувала від читання задоволення.

Дуже рідко в наш час зустрічаються діти, які самі по собі люблять читати і вважають книжку кращим способом дозвілля, ніж гаджети. Так, дітям подобаються переваги електронних книг – наприклад, функція словника (можна швидко подивитися значення слова), можливість зберігати в гаджеті багато романів і повістей, і це зовсім не так важко, як носити з собою стопку улюблених книг. Але виявилося, що найбільше дітям подобаються запах паперових книг, відчуття сторінок, та й просто сама можливість фізично тримати книгу в руках.

З’ясувалося, що дітям подобається вибирати книги за обкладинками й бачити, скільки сторінок вони вже прочитали. Словом, дітям, як і дорослим, в одних обставин подобається читати електронні книги, в інших – паперові.

Фахівці дослідницької компанії Nielsen Norman Group провели простий експеримент. Добровольцям запропонували прочитати одне з коротких оповідань Ернеста Хемінгуея на різних носіях. Швидше за все здолали твір класика ті, кому дісталася паперова книга, їхній показник в середньому становив 17 хвилин 20 секунд. Користувачі iРad витратили на 6,2% часу більше. А на читання оповідання в електронній книзі пішло ще на 10,7% часу більше.

Але головне не це. Виявилося, що матеріал, прочитаний на папері, запам’ятовується і засвоюється краще, ніж історія, розказана кілобайтами і пікселями. Отже, вчені довели, що тексти на гаджетах читаються довше, а розуміються і запам’ятовуються гірше.

Інша річ – читання інформації в інтернеті, тут корисного мало. Явні проблеми, які загрожують дітям, що довго сидять біля екрану – неправильна постава і погіршення зору. Психіка дитини тільки формується, тому інформація, яку вона отримує, має бути відфільтрована. Якщо батьки не контролюють, що дивиться дитина, у що грає на комп’ютері, завжди є шанс, що малюк зіткнеться з тим, до чого не буде готовий. Дитина, яка
занурилась в комп’ютерний світ, випадає зі світу реального.

У той час, який вона проводить біля екрану, вона не спілкується з батьками і однолітками. Виходить, що інтернет замінює дитині живу людину, що для малюків недопустимо. Дитині потрібно людське спілкування. Цікавий мультик
не повинен заміняти йому маму і тата. Говорити про користь інтернету можна лише тоді, коли він використовується як додатковий засіб в навчанні і розвитку дітей. Головними ж повинні залишатися батьки. Вони відповідають за виховання дитини, а не інтернет.

Підводячи підсумки, хочу сказати, що в будь-якому випадку змушувати дитину робити щось не можна, потрібно просто вибрати правильний підхід до її виховання”.

Алла Товкес, тьютор Українського аграрного ліцею:

“Однозначно, читати потрібно – це збагачує словниковий запас, розширює кругозір дитини, вчить її краще спілкуватися, дає нові знання.

Головну роль у заохоченні дитини до читання відіграє сім’я. Школа — на другому місці, там звичайно допоможуть дитині, але спочатку повинен бути поштовх з боку сім’ї.

Заохочувати дитину читати потрібно відповідно до її інтересів. Якщо ми бачимо, що вона чимось цікавиться, то потрібно вибудовувати цю стежечку від захоплення дитини. Потрібно показати їй, що книга – це універсальний вид мистецтва, який поєднує в собі абсолютно все: і зорові образи, і слухові, і дотикові, — і дає можливість подорожувати в реальність, в ірреальність, та будь-куди… Наприклад, якщо дитина цікавиться космосом, можна показати їй космос через книги, які сьогодні існують. Це можуть бути фантастика, подорожі або навіть наукові книжки.

Дуже важливо – заохочувати власним прикладом. Дитина, як правило, підсвідомо вибудовує ту модель поведінки, яка є в її сім’ї. Тож якщо у сім’ї немає жодної книжки, якщо ні мама, ні тато жодного разу не читали, то дитина не буде бачити того прикладу.

Можна показати дитині, що таке книгарня і як там цікаво, аби вона побачила це різноманіття. Далі – показати, наскільки красива книжка. Зараз є стільки красивих і цікавих книжок. Розгортаєш її – а там 3D-моделі, яскраві картинки, малюнки. Це ще змалечку заохотить дитину до читання. Тому, тут є кілька шляхів.

Звичайно, краще читати паперові книжки. По-перше, це естетичне задоволення. Ти розгортаєш книжку, відчуваєш цей запах, можеш прочитати анотацію або, як деякі люблять, останню сторінку. По-друге, паперові книжки найменш шкідливі для здоров’я. Але, на жаль, вони трохи дорогі. Тому, як варіант, можна читати електронні книжки. Це економічно вигідно і зберігає природу. Ні в якому разі не можна читати книжки з телефону, бо це шкодить зору. Мають бути тільки спеціальні електронні книжки, які вже налаштовані так, щоб не псувати здоров’я.

Варіантів безліч: для маленьких діток – це звичайні книжки, для старших – можуть бути вже електронні. Головне тут – читати”.

  • 5
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    5
    Shares