У Швеції сформували Шведський культурний канон — список ста творів і явищ культури, які визнали найважливішими для шведської культурної ідентичності.
Як пояснила міністр культури Паріса Лільєстранд, мета формування культурного канону полягає у створенні зручного освітнього інструмента, який допоможе зрозуміти шведів і шведську культуру.
Шведський культурний канон охоплює твори в категорії мистецтва: література, образотворче мистецтво, музика, кіно та виконавське мистецтво, а також наукові дослідження та нехудожню літературу; категорія суспільства включає сфери: релігія, право, економіка, винаходи та державні справи. Одним із критеріїв було те, що кожен елемент має бути створений не раніше 50 років тому — ця вимога викликала значні дискусії під час формування канону.
Література в Шведському культурному каноні
До нового канону увійшли твори Августа Стріндберга («Розповіді про шлюб»), Сельми Лагерлеф («Сага про Єсту Берлінга», українською переклала Ольга Сенюк), Югана Турі, Карін Боє («Каллокаїн», українською переклав Олег Король), Астрід Ліндґрен («Пеппі Довгапанчоха», українською переклала Ольга Сенюк), Май Шеваль і Пера Вале («Мерзотник із Сеффле»), поезія Лассе Лусідора, Карла Мікаеля Белльмана (уривки українською можна зустріти в перекладах романів Нікласа Натта-о-Даґа «1793» і «1794»), Анни Марії Леннґрен, Едіт Седерґран, Пера Лаґерквіста, Ґуннара Екелефа, Тумаса Транстремера та ін.
Національний культурний канон уже досить давно існує і постійно оновлюється в іншій скандинавській країні — Данії.
