I
Господи наш
Вбережи нас від великих слів
Великих справ і великого безділля
Вбережи нас від нещасть
І страждань
Збережи нас для днів
Сміху
І гостин
Збережи нас для
Наших дружин
Друзів
І дітей
Захисти нас від смерті
Ми спраглі
Життя
Господи
Не віддавай нас ворогам
Не віддавай нас пітьмі
Ми ще досить сильні
Ми такі ще молоді
У погребах
Ще маємо вина
У серці жаги
Повітря в легенях
Вбережи нас від холоду
Вбережи від ненависті
Вбережи від мороку
II
Господи наш
Не допусти
Щоб свічка наша згасла
Цей кволий пломінець
Горить лиш віднедавна
Цей віск
І так занадто
Швидко обпливає
Ці очі тільки щойно
Прозирнули
Ці руки лишень вчора
Оміцніли
Думок цих юних
Навіть не спізнали
Не допусти
Щоб згасла
Наша свічка
Нам
що завжди жили
Думками про майбутнє
Дай Господи
Відчути
Подих сьогодення
III
Прости нам
Господи
Що так пожадливо
Ковтаємо
Непрожовану їжу
Надходить пора голоду
А ми не знаємо
Чи вміємо голодувати
Прости нам
Що сміємося
Навіть коли жартуємо тупо
Надходить пора серйозності
А ми не звикли
Серйозними бути
Прости нам
Господи
Що жорстокі
З найближчими
Це тому
Що не знаємо
Як в жорстокі часи
Бути добрими
І ніжними
І милими
А хочемо
Їй-богу
Хочемо робити
Добро
Але не знаємо
Своєї сили
І боїмося
Думок ганебних
І справ ганебних
Свого безсилля боїмося
Своєї ненависті
І свого страху
Господи
Повір нам
Хочемо бути вищі від цього
Горді
Відважні
Добрі
І милі
Але
Господи наш
Надходить пора голоду
А ми не знаємо
Чи вміємо голодувати
IV
Господи наш
Не просимо в
Тебе
Ні дарів ні слави
Ні великої
Милості
Ні справ великих
Господи наш
Не просимо
Незаслужених переваг
Невимолених прощень
Ні врожаю
Без поту
Господи наш
Не згадуємо імені
Твого
Без крайньої
Потреби
З нудьги чи від
Зарозумілості
Господи наш
Ми не тікаємо від долі
Знаємо
Що із добром
Приходить теж і зло
Ми не просимо
Зробити нас
Обранцями
Твоїми
Господи наш
Не просимо
Кари нашим
Ворогам
Не благаємо
Про помсту
Чи освячення
Для наших мечів
Ми перед
Тобою
Стоїмо
Без злості
І ненависті
І не мовимо
До Тебе
Ані одного
Слова зайвого
Але благаємо Тебе
Господи
Усім своїм єством
Не дай
Господи
Щоб наша
Батьківщина
Лишилась тільки попелом
V
Господи наш
Чи бачиш дим
Над згарищами нашими
Чи бачиш сльози
В очах наших
Чи бачиш
Господи
Все те що
Бачимо і ми
Чи бачиш
Господи
Загиблих
І скалічених
Поранених
Побитих
Принижених
І зганьблених
Немічних
І скривджених
Серед наших братів
Є ті
Кому здається
Що не бачиш
Що не чуєш
Що не знаєш
Про наші страждання
І наш біль
Є серед нас і ті
Хто сумнівається
Що маєш очі
І маєш знання
Тому благаємо Тебе
Господи
Порухом Божої
Руки пошли знак
Братам що сумніваються в
Тобі
Бо нам все важче
Доводити ніби
Ти існуєш
VI
Ми боїмося
Великих хорватів
Великих слів
Великих справ
Боїмося
Великих ворогів
Великих друзів
Великих зрад
Великої хорватії
І великої підлості
Боїмося великої радості
І великої жалоби
Господи мій
Допоможи нам
Хорватам малим
Даруй прихисток
Малим словам
Малим справам
Без яких немає
Життя
(Хтось і хліб має місити
Хтось і дитину має сповити)
Хай вороги наші
Стануть малими
Хай і велика
Підлість змаліє
Хай нам
Обіцяну
Велику радість
Радість маленька
Замінить
А з нею
Жалість велика
Стане малою
Господи мій
Лише
Ти
Знаєш чому боїмося
Великих хорватів
Великих слів
І
Великих справ
Господи мій
Лише Ти знаєш
Чому не можу дочекатися
Коли нарешті
Ці історичні часи
Стануть пересічними
Часами
Господи мій
Прости мені
Найперше
День нудьги
Коли не буду
Жодної миті
Думати про смерть
Батьківщину
І волю
Бо
Лишень того дня
Буду вільний
Без страху смерті
З батьківщиною якої
Так бажаю
VII
Господи мій
Це молитва
За юнака
Котрий не зі своєю коханою
Це молитва
За юнку
Яка не поряд
Зі своїм коханим
Молитва за неї
Яка боїться більше
За його життя
Ніж за своє
Це молитва за нього
Який боїться більше
За її життя
Ніж за своє
Це молитва
За них обох
Які не разом
Цього вечора
А мали б
Бути разом
За усіма
Людськими й Божими
Законами
Це молитва
За їхнє дитя
Іще не зачате
І тільки Ти знаєш
Чи буде
Зачате воно
Це молитва за
Недолюблену любов
За перерваний
Поцілунок
За тужні очі
І непромовлені слова
Під час прощання
Це молитва за
Ніжності сповнений лист
Що так і не дійшов
До адресата
Це молитва
За юнака і юнку
Які не разом
Ввечері сьогодні
Молитва ця
За любов
І за життя
Це молитва
За пісню недоспівану
До краю
За чашу
Недопиту до дна
Молитва за зрізані
І неподаровані квіти
Це молитва
За юнака і
Юнку які цього вечора
Не разом
А мали б бути
Господи мій
За твоїми й нашими
Законами
І за їхньою тугою
До самого аж
Неба
VIII
Господи мій
Прийшли часи торговців
Лиш темінь перед нами
Прийшли часи
Грабіжників злодюг
Прийшли часи
Омани і брехні
Прийшли часи
Коли панує ниций люд
Прийшли часи
Які добра нам
Не несуть
Прийшли часи торговців
Які стражданням нашим
Собі палаци пишні возведуть
І нашою бідою
Свого життя безбідного сягнуть
Як жити нам
Мій Господи
Коли
Торговці крізь життя наше пройшли
Принижують лічбою
Якої ми не розуміємо
Принижують сміхом
Який лунає над стражданням нашим
Як
Мій Господи
Думати
В часи торговців
Про
Тебе
Жінок
Дітей
Друзів
Книжки
Любов
Красу
Адже
Часи торговців —
Мусим торгувати
IX
Похмурі вулиці
У нашому
Місті
Похмурі люди і похмурі
Тіні та думки
Похмурі ми коли йдемо
Містом
Господи мій
Колись любили вулиці
Цього міста
Могли дітей
Зустріти
І вночі
Колись ми цілувалися
У парках
Шукали потаємніші
Місця
Що ж з нами
Сталося
Що сталось
З нашим містом
Господи мій
Чи буде ще таке
Що я пройдуся
Нічним узвозом
І знатиму
Що постать
Вдалині переді мною
Не ворог мій
А брат чи добрий друг
X
Господи мій
Я знаю що
Все так мало статися
І знаю що немає
Щастя без горя
І знаю що
Завжди пологи болю завдають
І мамі і дитині
І знаю що кожен
Початок тяжкий
Як і кінець болючий
І знаю що живу
В часи
Народження і звершень
І знаю що
Нова доба
Вимагає жертв
І знаю що
Ми після всього
Станемо сильніші
І знаю що
Потрібні ці страждання й біль
Але
Однак
Господи мій
Благаю
Тебе
Зупини смерть
Спини її
Із нашої криниці
Вже забагато випила
Благаю
Тебе
Господи
Не випробовуй
Більше нашу силу
Ми можемо
І гірше і страшніше
І похмуріше й жорстокіше
Ми можемо витривати Все
Але благаємо
Тебе
Господи
Не випробовуй нашу силу
А краще нам
Повір на слово
XI
Важко нам
Господи наш
Бачити наших дітей
Важко нам
Господи наш
У їхні дивитися
Очі
Важко нам
Слухати їхній
Сміх бо не знаємо
Скільки триватиме ще
Важко їм
Забороняти
Гратися на
Небезпечних вулицях
Важко їх
Учити обачності
Ненависті
Важко нам
Господи наш
Розлучатися
З нашими дітьми
І не знати
Чи обіймемо їх іще раз
Чи колись ще
Погладимо їх
Долонею по щоці
Важко нам
Господи наш
Навіть коли
Разом з ними
Бо думи наші похмурі
А ми не годні сказати
Чи мають досі
Дітоньки наші
Батьків
Чи це лиш порожні
Тіла на нас
Колишніх схожі
Господи наш
Дай нам сил
Усі ці страждання прожити
І з чистим сумлінням
Та чистими думками
Повернемося до своїх дітей
І хай того дня
Вони ще досі будуть дітьми
Господи наш
Не дай їм
Подорослішати раніше
Ніж промине їхнє дитинство
XII
Я вірю
Господи
І коли плачу
І коли благаю
І коли боюся
І коли ненавиджу
І коли люблю
І коли цілую
І коли жалую
І коли чорним думкам
Дорогу даю
І коли шугають вони
Моїми снами
І коли співаю
І коли
Плачу
І коли
Завмираю
І коли
Росту
І коли
Падаю
І коли
Стогну
І коли
Ридаю
Я вірю
Господи
Я вірю
Господи
Що надходить
День коли ніхто
Не писатиме сумних віршів
З хорватської переклав
Володимир Криницький
Про автора
Миро Ґавран (1961) — сучасний хорватський письменник, драматург. Твори Ґаврана перекладено понад 40 мовами, за його п’єсами поставлено більше 400 вистав у різних країнах.
Єдиний європейський драматург, якому за життя присвятили регулярний театральний фестиваль: GavranFest відбувається з 2003 року спочатку в словацькій Трнаві, далі в Кракові, а з 2016 року — в Празі. Фестиваль 2024 року відбувся у Німеччині. Під час фестивалю грають вистави лише за п’єсами Мира Ґаврана.
Поему «Хорватія 1991» Миро Ґавран написав через кілька днів після захоплення сербами Вуковара.
Чільне фото й портрет: mirogavran.com
Фотоілюстрації Володимира Криницького
