Тридцять три. Десять. Екологія української мови. Захисний мовний мур.
Тридцять три роки «так званої незалежності». Нещодавно виповнилося. З них десять років — «не-війни». Хтось там чогось не оголосив чи не проголосив. Наче від цього люди не гинуть. Подивіться учорашні відео з Харкова, де КАБи впали на житлові будинки. Там, мабуть, були засідки «нацистів і бойовиків київського режиму».
Війна — це війна, незалежно від назви
Мабуть, мене звинуватять у всяких «-ізмах», достоту так, як це люблять кремлівські діячі: нацизмі, шовінізмі, расизмі, тероризмі тощо. Але я твердо переконаний, що українці не можуть далі користуватися російською мовою у стані війни з росією. Не можна так. Хіба що ви заперечуєте факт нападу росії на Україну. Заперечуєте, що росіяни вбивають українців просто за те, що вони українці. Заперечуєте Маріуполь, Бучу, «Охматдит» і тисячі інших воєнних злочинів росіян.
Звісно, ви знову можете закинути, що війни з росією немає, бо… Воєнний стан, мовляв, а не війна. Але вірити в це можуть лише сліпі й глухі. А повторювати це можуть: а) дурні, б) підлі — які намагаються знайти щось, що допоможе виправдати свою підлість.
Читайте також: Марко Вешович • Ця стрілянина
Екологія української мови
Зараз усі патріоти… Ні, не так. Усі, кому Україна дорога. Усі, хто декларує, ніби їм Україна дорога. Усі, що проголошують себе теж українцями. Усі ми і ви повинні чітко розуміти: нам потрібна екологія української мови. Бо спілкування російською формує лояльність до загарбника. Потрібен мовний захисний мур.
Згадайте з минулого: коли Наполеон пішов на росію 1812 року, чимало російських аристократів, які до цього говорили лише французькою, демонстративно перейшли на російську. Коли 1914 року почалася Велика війна, російську столицю санкт-петербург перейменували на петроград, бо назва була німецька. Ці акти чітко свідчили про те, на яких позиціях перебуває людина і держава стосовно агресора.
Певні кола серед російських дворян навіть під час війни 1812 року вважали Наполеона найвидатнішим діячем усіх часів, і зумисне говорили лише французькою, аби підкреслити своє ставлення до французької армії та імператора особисто.
Так і наші представники «п’ятої колони» зумисне підкреслюють свою так звану «русскость», аби наголосити, що вони не вважають російську мовою агресора. Але це не змінює реальності й суті: росія — агресор, російська — мова агресора. путін — уособлення агресивності російського народу, її носій і виразник.
Читайте також: Томислав Домович • Лист загиблого солдата
Захисний мур від впливу агресора
Тому треба відкинути думки, що екологія української мови зараз «не на часі» і вибудовувати якомога стійкіше середовище, куди не проникатиме російська мова з її агресією. Ця проблема — одна з найважливіших, бо спілкування мовою своєї держави — простий і дієвий спосіб засвідчити лояльність до неї.
Не буває «російськомовних патріотів України». У кожного такого декларанта своя історія хвороби і її треба розглядати окремо. Мова спілкування автоматично визначає культурно-світоглядну спрямованість особистості. Це видно навіть на фронті. Коли ми приходимо з позицій, я читаю українські книжки, а мої російськомовні колеги дивляться російські серіали й російський тікток, який просуває потрібні кремлю ідеї.
Читайте також: Із Хорватії — з думкою про Україну
Україна — не інакша росія. Зараз (і завжди) росія несе на нашу землю зло, а російською мовою особисто ви його примножуєте. Суть екології мови в тому, щоб позбутися російського впливу на мову, думку, світогляд.
