Письменник, без якого не можна уявити не лише чеську літературу, а й саму Чехію. Автор, знання творів якого тривалий час було свідченням належності до клубу поціновувачів якісної літератури.
Мислитель, який розбирав на запчастини тоталітарну сутність радянської імперії і навіть так званої “російської цивілізації” – він вважав СРСР нічим іншим, як продовженням колишньої Росії з усіма її вадами.
“По суті, тоталітарна російська цивілізація – це радикальне заперечення сучасного Заходу, створеного чотири століття тому на зорі Нового часу – епохи, пріоритетами якої були особистість, що мислить і сумнівається, і твори мистецтва, які висловили унікальність цієї особистості. Російська навала перенесло Чехословаччину в посткультурну еру, оголивши її і зробивши беззахисною перед російською армією і всюдисущим державним телебаченням”.
“Географічна Європа” (від Атлантики до Уралу) завжди ділилася на дві частини, кожна з яких розвивалася самостійно: одна була нерозривно пов’язана з античним Римом і католицькою церквою, друга спиралася на Візантію і православну церкву. Після 1945 року межа між цими двома Європами пересунулася на кілька сотень кілометрів на захід, і одного ранку кілька націй, що завжди зараховували себе до Заходу, виявили, що тепер вони опинилися на Сході. Як наслідок після війни ситуація по-різному склалася в трьох частинах Європи: у Західній, у Східній, і – найгостріше – в тій частині, що географічно лежить у центрі, чия культура належить Заходу, а політичний режим – Сходу”.
Вітаємо Мілана Кундеру з 90-річчям!
Фото: literarky.cz
