***
не помічаю зміни днів
не оглядаюся
перестала згадувати –
живу миттю
в її безмежжі…
***
дві пташечки прилетіли
на розквітлу гілочку сіли
а було то Дерево Життя
а були ті пташечки
Він і Вона
***
я знову дичина
на мене чатує мисливець
він вловить мене
моє серце
цим поглядом тихим
***
жінки і чоловіки – два світи
що пропливають один в одному
і збагачуються їхні шляхи…
думаю
коли стрічаються
призначені одне одному
народжуються всесвіти…
я ще не бачила народження всесвіту…
***
дивлюсь у вікно
думаю про вас
кого бачу лиш серцем…
воно досі мною непізнане
Чільне зображення: картина Марії Гончаренко
“Дві пташечки прилетіли”
