Під обкладинкою
Перегорнеш аркуш
Під обкладинкою повно стежечок,
Звивистих, нерівних, крутих стежечок
Від брунатних до коричнево-чорних
Від сутінків до світла
Від могутнього дуба до порохні
Багато років
Від народження до відходу в засвіти
Усього один політ
Перегорнеш аркуш
Під обкладинкою повно стежечок,
На м’якому моху заснути
У світлості
У тліні
Від всемогутності
До проминання
Туди
Куди нам призначено від прачасів
Я вже не той
Більше не відблискує
промінь, що тримаю
в долонях, і не відлунює
голос, який ношу
у своїх пристрастях.
Я вже не той.
Я вже не той,
очі мої висушили
подорожні, що повертаються
зі своїх мандрів.
Не дає більше світла
вогонь, яким наповнюю
свій дім,
яким зігріваю
своє тіло.
Я вже не той.
Я вже не той,
і зміню вас.
Я наказав, щоб була
тиша в моїй церкві.
Сплю на двох сторонах.
Живу – між.
Розбираюся.
Поховав свій голос
у міжніжжі своєї
землі.
Скринька
Отче мій, залишив ти мені
Скриньку віршів
Знаю, що буду вічний,
бо я був завжди
Дощ розбиває скелі
Кров – це океан
Хоч я і розтанув
та ніколи не зникну
Завтра для мене – вчора
ніч прийшла опівдні
Гра світла стала
мелодією уяви
Страх не має очей,
коли заснеш
Ролі вже розподілено
Вогні погашено
Невидимок не видно,
ми ходимо світом
Сьогодні я – дещо більше
Колись я залишу
свою скриньку барвисту тобі
Зі словенської переклав Володимир Криницький
