Бажаю,
щоб ти ніколи не забрів
туди, де тебе не чекають,
і щоб на простягнуту руку завжди,
завжди хтось потиском відповідав,
щоб завжди мав лише добрі
листи, новини й спогади,
щоб доля тихо берегла
усіх, кого ти любиш,
щоб не було війни,
щоб ти не розучився сміятись,
вірив, що істина
буває не егоїстична,
і всім, хто в тебе просив пробачення —
пробачив,
щоб ніколи не боліли
згадки про твоїх померлих,
щоб ти був чутливий понад міру
і врятував того, хто плавати не вміє,
і не потребував нічиєї вдячності,
і хай тебе довіку любить
урочистість слів.
З хорватської переклав
Володимир Криницький
Про авторку:
Ірена Врклян (1930–2021) — хорватська письменниця і перекладачка. Вивчала археологію, етнологію і германістику в Загребському університеті, в Берліні вчилася у Академії кіно і телебачення. Працювала на телебаченні, чимало часу присвятила науковим дослідженням. 2008 року обрана членом-кореспондентом Хорватської академії наук і мистецтв. Лавреатка понад 10 престижних премій і нагород. Перекладала німецькою твори хорватських письменників.
Фото: magazin.hrt.hr