* * *
Іще бушує море,
Шумить, гримить, гуде,
Та знаю: скоро, скоро
Шаленство це спаде.
Відгуркотить. Відстогне.
Відбуде, що було.
І тільки від утоми
Насупиться чоло.
Так, начебто згадає
Про щось таке, чого
Не відає, не знає
Крім нього більш ніхто.
І ні вітринки з моря –
Затишшя. Повний штиль.
Така знайома втома.
Нелюбий стан душі.
З білоруської переклав Володимир Криницький
