Лише вранці ми вітали Ольгу Дмитрівну з 90-м днем народження і бажали… Бажали жити й творити.
Але незбагненне провидіння вирішило, що сьогодні вона має піти з нашого світу до світу кращого, до свого коханого чоловіка Євгена Поповича, до Астрід Ліндґрен і Сельми Лаґерлеф, Августа Стріндберга й Торґні Ліндґрена, до всіх, кого вона любила й з ким хотіла б удосталь наговоритися.
Ольго Дмитрівно, нам дуже шкода, що Вас більше не буде з нами. Не буде лише фізично – у наших серцях і душах назавжди залишиться Ваш образ, а Ваші переклади на наших полицях ніколи не припадатимуть пилом, бо ми їх постійно перечитуємо і надихаємося Вашою любов’ю до перекладу й Слова.
Дякуємо Вам, що осяяли шлях своїм послідовникам.
Вічна пам’ять…
