Шведська художниця-ілюстраторка Анна Фіске, яка зараз живе й працює у Норвегії, пояснює дітям, звідки в людей беруться діти.
Не повторює казок про лелек і капусту, не вигадує нових історій. Навіщо щось вигадувати, якщо все й так дуже цікаво?
Усе це через кохання, пояснює Анна, і ілюструє це кумедними малюнками.
Усі дорослі колись були дітьми.
Але звідки взялися самі діти – це запитання. Від змішування небезпечних рідин? Птахи приносять? Їх виліплюють з тіста чи глини? Чи роблять у майстернях?
Зовсім ні. Діти з’являються з любові. Ми всі щось любимо. Хтось любить морозиво, хтось – улюблений светр, швидкість або природу.
Люди люблять тварин, іграшки й інших людей. Члени однієї сім’ї люблять одне одного. Закохані люблять одне одного.
Закохані люди прагнуть якомога більше часу проводити разом. Вони разом гуляють, їдять, говорять.
Дорослі закохані пригортаються одне до одного, обіймаються і цілуються.
А коли стають зовсім близькі, то обіймаються і цілуються голі.
Далі авторка пояснює, як мільйони сперматозоїдів наввипередки мчать до яйцеклітини, і якийсь один виграє це змагання. Анна Фіск розповідає, що відбувається всередині тіла, як проходить вагітність і пологи, – і з’являються діти. І про те, що запліднення не завжди відбувається природним шляхом, що бувають і “діти з пробірки”.
Навіть для досить вільних західних країн дитяча книжка з такими відвертими малюнками – рідкісне явище. У норвезькій пресі досі лунають вимоги заборонити книжку Ґру Дале, яка розповідає дітям про порнографію. Але чому не називати все своїми іменами? Невже не простіше й не певніше дати батькам інструмент, який полегшить їхнє завдання і дасть змогу весело й доступно ознайомити дітей зі складними питаннями?
Можемо помітити, що Анна Фіске малювала людей не дуже красивими – вони не схожі на ляльок-моделей з глянцевих журналів. Люди на малюнках Фіске кумедні, або смішні, або симпатичні – такі, які бувають у житті. Вона показує, що люди різні, і всі можуть кохати, і кохатимуть теж усіх. Для дитини дуже важливо усвідомити цю істину.
Anna Fiske. Hvordan lager man en baby? Cappelen Damm, 2019. 80 s.
