Корогодский Г. Как потратить миллион, которого нет и другие истории еврейского мальчика. К.: Саммит-Книга, 2014.
Коли береш до рук жовте творіння Гаріка Корогодського,одразу відчуваєш тепло і позитив, які вклав у нього автор. Не дарма ж книга жовтого кольору, щось в цьому є. Адже жовтий, це колір сонця, сміху і добра, як на мене. І це все органічно і креативно поєднано у яскравий коктейль, яким не можна напитися читаючи книгу.
Незабутня пора дитинства. З неї починається оповідь життєвої дороги автора. І не дивно. Саме в дитинстві все навколо ще не втратило свого кольору і загадковості. В дитячі роки ти почуваєшся найкомфортніше, ще не знаючи тих дорослих проблем і світ здається рожево-жовтим, коли можна залізти в ліжко до мами з татом – помріяти, цілий день куштувати «Білого лебедя» і купатися. Чимось навіть нагадує «Кульбабове вино» Рея Бредбері, можливо отим наївно-усміхненим дитячим сприйняттям і звісно ж жовтизною квітки дитинства і щастя – кульбаби. Невидимою радістю, родом з дитинства і просякнута вся книга. Від того неймовірно приємно і легко її читати. На одному подиху з’їдаєш весь її вміст до останньої сторінки.
«Книга Гаріка», то книга пригода. Треба щоб і життя було однією веселою цікавою пригодою, без хмар на особистому небі, тільки з постійним сяючим сонцем. Такий лейтмотив прослідковується між рядків. Куштуєш цей шматок позитиву від Корогодського і відпочиваєш від назойливого світу. На душі стає легко і оте сонце сховане на сторінках, висушує весь негативний осад що в тобі накопичився.
Креативне оформлення притягує. Потрапляє на очі позитивно-паперовий доробок і одразу виникає бажання його пізнати. Почерпнути звідти щось таке, чого бракувало. І не важливо скільки тобі років. Мільйонером хочеться стати завжди. Мільонером хорошо настрою.
Тонкий єврейський гумор у поєднанні з маленькими рифмами і словами, світлинами з сімейного альбому, витворюють таку собі батарейку життєрадісності. Читаючи, ніби провалюєшся в той особливий світ вічного літа, тікаєш від сірої і злої осінньої реальності. Так і побіг би по району авторової юності, забувся у пошуках пригод і мільйону, який, голову зламати можна, плануючи, як витрачати. А потім розплющюєш очі, а мільйону то й немає насправді. Закриваєш книжку, не зчувшись як з’їв всі смаколики до останнього слова. Чесно, в дорослому осінньому житті можна заробити мільйон і навіть не один. Та не буде отого особливого мільйону з дитинства, мільйону нестримного молодечого запалу, яким не знав як правильно розпорядитися в дні вічного літа…
