#Літернет: огляд цікавих публікацій 13–19 червня

Пропонуємо вам черговий огляд цікавих публікацій літературного інтернету за минулий тиждень.


Уже втретє у Львові стартував прийом заявок на Премію Львова — Міста літератури ЮНЕСКО, яка була заснована міською владою у 2018 році. Це перша в Україні літературна премія з таким статусом, яку присуджують автору або перекладачеві за оригінальний або перекладний художній твір українською мовою. Премія заснована задля вшанування творів сучасної літератури та надання їм суспільного резонансу. Читайте детальніше в матеріалі “Читомо“.


У Польщі відбудеться декламаторський конкурс «Поети України – онлайн». Конкурс під девізом «Мій улюблений вірш українського поета» буде проведено за допомогою інтернету. Кожен учасник підготує один поетичний твір українською мовою, запише його на відео (наприклад, мобільним телефоном) і надішле на e-mail адресу журі конкурсу, пише “Наше слово“.


17 червня 2020 року Михайлу Гориню виповнилося б 90 років. Він пішов від нас на 83-му році життя. “Дуже легко Україні дісталася незалежність, без крові. Не бережуть її українці, – не раз повторював пан Михайло. – А якби пролили кров і поклали життя за незалежність, то шанували і боронили би її!”. Матеріал про видатного українця читайте в “Українській літературній газеті“.


Помер іспанський письменник Карлос Руїс Сафон. Автор світових романів-бестселерів пішов із життя у віці 55 років. Романіст, якого часто називають найбільш читаним іспанським письменником з часів Сервантеса, помер у п’ятницю, 19 червня у своєму будинку в Лос-Анджелесі, пише “Читомо“.


Я над собою добре посміявся, коли побачив перемогу Зеленського. Я завжди був за зміну поколінь і вважав, що це найважливіша річ серед можливих. Але та зміна поколінь, яка сталася, мене просто розсмішила. Не тому, що Зеленський комік. А тому, що це досить неочікувано. І це ще раз показало, що не можна собі щось надовго планувати. Ярослав Грицак розповідає, чому Україна — не Сингапур. Читайте на сайті “Літературної України“.


Я читав Олеся Гончара — він написав “Прапороносці” й низку інших романів, присвячених Вітчизняній війні і був головою Спілки письменників України. Я також знаю Шевченка — він поет, який народився кріпаком і є засновником української літератури. Однак загалом у них політична складова переважує літературну: один був улюбленцем Сталіна, інший — послідовник Леніна, і саме тому їхні твори стали широко відомими й зайняли відповідне місце в літературі. Однак якщо прибрати це політичне забарвлення й поставити їх у контекст світової літератури, то їхній внесок виявиться не надто вагомим. Я в молодості читав деякі їхні твори, але вони мене не вразили, тож нині я їх майже забув. Адже літературний твір може залишитися тільки завдяки своїй літературній цінності. Можливо, українська література їх не забуде, але світова — вже зараз потроху їх забуває, так само, як люди забувають Леніна і Сталіна. Читайте інтерв’ю з китайським письменником Май Дзя на “Літакценті“.


Побачила світ історія української розвідки прадавніх часів. Це своєрідна спроба авторського прочитання історії української розвідки прадавніх часів і донесення її до широкого загалу у доступній формі із вкрапленням нарисів, народних переказів і легенд, обрамлених великою кількістю ілюстративного матеріалу, пише “Буквоїд“.


Що почитати у червні: 12 книжок для спеки та зливи” — це добірка книжок для літнього читання, які для читачів зібрав “Укрінформ“.


Наші москвоцентричні ЗМІ привчили українців бачити США крізь призму російського імперського (ab definitio расистського) дискурсу – і перед лицем американських расових протестів українці несподівано відчули себе не “білими ніґерами”, яких досі вбивають на власній землі за свою мову (як там, до речі, суд у Бахмуті над убивцями Артема Мірошниченка – чим скінчився?!) – а прямо-таки “білими сахібами”, чи радше, “підсахібниками”, готовими в один голос із запорєбріком боронити в США “панування білої раси”. Рефлексію на допис Оксани Забужко публікує “НеоЛіт“.


Підготував Олесь Верес

Повідомити новину або надіслати посилання на цікаву статтю
можна електронною поштою tekstover@gmail.com


  • 10
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    10
    Shares

Підписатися на телеграм-канал

Читайте наш телеграм-канал!